І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський

принципу неухильної дії та прагненню вперед, бо в іншому випадку людина сама може накликати на себе біду, без того, щоб ця біда була зумовлена самою ситуацією. У тексті це висловлено так: «Слабка риска — на третьому місці. Від блискавки розгубишся. Але, як блискавка, дій і не накличеш біди».

4

Сам імпульс розвивається, з точки зору авторів «Книги змін», хвилеподібно. За одним ударом блискавки настає другий. Аж ось удар вже стає лише відлунням першого, в якому зосереджена вся сила. Це удар по тому, що не чинить достатнього опору і що поглинає в себе силу удару без того, щоб був присутній ефект цього удару. Блискавка вдаряє в щось інертне, м’яке, податливе, в чому тільки втрачається сила удару. Такий повторний ослаблений удар «Книга змін» втілює в такий образ: «Сильна риска — на четвертому місці. Блискавка потрапляє в мул».

5

Як на другій, так і на п’ятій позиції, йдеться про можливість втрати, бо це відповідні одна одній позиції з тією лише різницею, що друга характеризує внутрішнє життя, а п’ята — зовнішнє. Але розбіг, динаміка, які були вже на попередніх позиціях, приводять до того, що на п’ятій позиції розвитку цієї ситуації, незважаючи на всю її небезпеку, все ж з’являється можливість вийти, і вийти вміло, з того становища, в яке поставило людину в цьому випадку життя. У цьому сенсі «Книга змін» каже: «Слабка риска — на п’ятому місці. Блискавка відходить і приходить. Жахливо! Хоча б і в стотисячний раз, але не втратиш уміння діяти».

6

Як на третій, так і на шостій позиції, яка стоїть у відповідності з нею, людину при повторному ударі може охопити страх і розгубленість. Однак там, на третій позиції, перед нею була можливість подальшого розгортання цієї ситуації. Удар блискавки відчувався ще сильніше, і тому переляк людини міг знайти більше виправдань. Тут же такий переляк, коли удар блискавки дуже далекий від місця, яке займає ця людина, може сприйматися лише як надмірна лякливість, що зрозуміло, бо шоста позиція й є надмірною. Тому якщо людина тут впадає у розгубленість і страх, то будь-яка його подальша дія і виступ можуть бути зіпсовані повною мірою. Щоб не бути поглинутим цим страхом, треба мати на увазі, що основний удар блискавки далеко, що він ніяк не стосується дії самої людини, а лише її сусідів. Також тут зустрічаємо ту позицію, на якій динаміка всієї цієї ситуації пронизує собою вже все оточення людини і стосується навіть побутового життя суспільства. Якщо тут не буде сильних струсів, то, у будь-якому разі, будуть хоча б чутки та балачки. Ось чому в тексті читаємо: «Слабка риска — нагорі. Від блискавки втратиш самовладання і будеш лякливо озиратися навколо. Похід — до жалю. Але блискавка стосується не тебе, а лише твоїх сусідів. Осуду не буде. Але навіть із приводу шлюбу з’являться чутки».

№ 52. Гень. Зосередженість

В одному зі своїх афоризмів найвидатніший сунський філософ Чен І-чуань сказав, що людина, збагнувши суть цієї гексаграми, уже цим втямила всю суть буддизму. Чен І-чуань не був буддистом, але добре знав буддійську філософію свого часу. Мабуть, він дав правильну характеристику, бо Вань І, котрий розглядав «Книгу змін» із точки зору буддійської філософії, саме цій гексаграмі приділяє виняткову увагу. Якщо розглядати те, що він тут каже, то коротко це може бути зведене до такого. Рух не відокремлений від спокою. Це —корелятивне поняття. Крім цього, рух залежить від спокою. Як і спокій, він позбавлений самостій­ного буття, а виникають вони лише одне від одного. І, нарешті, зупинка руху є спокоєм, а заспокоєння спокою, тобто його зупинка, й є рух. Таким чином, ці обидва поняття залежні один від одного. Якщо в попередній ситуації був показаний максимальне рух, то, власне кажучи, в ній самій вже було вказано і на спокій, і через суто технічні причини, через неможливість промовляти одночасно двояко в «Книзі змін», це розглядається як два послідовних моменти. Таким чином ця ситуація, ситуація максимального спокою та зосередженості, настає після ситуації збудження. Головні органи сприйняття (очі), розташовані на передній частині обличчя, збурюють наше пізнання. Тому спина, що позбавлена зору, слуху, нюху, смаку, є символом, протилежним органам сприйняття. Спина — це те, що для людей є статичним, якщо погодитися з Вань І, що динаміка сприйняття зосереджена в самих органах сприйняття. У цій ситуації мається на увазі така зосередженість, за якої людина не відчуває навіть саму себе, вона цілком зосереджується на своїй нерухомості, на своїй спині. Можливо, вона навіть і буде діяти, але в цій дії не сприйматиме нічого з навколишніх речей і людей. Можна було б подумати, що така відчуженість, заглибленість у себе могли б призвести до повного відриву від світу. Однак, оскільки тут мається на увазі лише тимчасова, нетривала ситуація, лише один абстрагований момент, то загалом така ситуація не може спричинитися до поганого результату. З приводу цього текст каже: «Зосередженість. Зосередься на своїй спині. Ти не сприймеш свого тіла. Проходячи через своє подвір’я, не помітиш своїх людей. Осуду не буде».

1

Стійкість і нерухомість, які не змінюють одна одну, гармонійно поєднуються з усім змістом цієї ситуації. Тому вона може бути тут найбільш сприятливою. Але процес зосередженості перебуває тут лише на самому початку свого розвитку. За символікою тіла, тут «Книга змін» цілком природно наголошує на зосередженості в пальцях ніг. Поступово ця зосередженість має поширюватися все далі і далі, на всю людину. Але тут текст каже лише: «Слабка риска — на початку. Зосередженість на пальцях ніг. Осуду не буде. Сприятлива вічна стійкість».

2

Друга пасивна позиція зайнята тут слабкою рискою, і це подвійно характеризує зосередженість, зупинку, безсилля, нерухомість тощо. Однак ситуація мусить якось розвиватися. Більше того, друга позиція характеризується тим, що вона має вести за собою і наступну, повинна імпульсувати її до подальшого руху. Однак слабкість, властива їй, призводить до того, що це імпульсуванння тут дуже ускладнене. Ось чому в тексті читаємо: «Слабка риска — на другому місці. Зосередженість — у литках. Не врятуєш того, за ким ідеш. Його серце — невеселе».

3

Після двох позицій спокою, тобто першої та другої, настає третя, яка сама по собі є переломним моментом і яка зайнята якісно іншою, сильною рискою. Перелом тут дуже відчувається. Вся небезпека цієї ситуації зосереджена на цій позиції. Зупинка, зосередженість охоплює людину все більше і більше. Вона вже не може й ворухнутися, і в ній самій наче відбувається розкол. «Книга змін» тут констатує тільки жахіття цієї ситуації та каже: «Сильна риска — на третьому місці. Зупинка — в стегнах. Вони відходять від попереку. Жах охоплює серце».

4

Статичність цієї ситуації, що продовжує свій розвиток, приводить до того, що зосередженістю охоплено вже все тіло людини, але позаяк тут знову, як і на другій позиції, зустрічаємо гармонійне поєднання пасивної, парної позиції та слабкої тіньової риски, то тут становище хоча і може здаватися небезпечним, однак страх буде зайвим. І «Книга