І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський

місцем, де у нього починаються вушка. Але позаяк третя риска є переломним моментом, то тут ідеться про зміну форми цих вушок. З іншого ж боку, образ жертовника є тільки образом, образом переплавки тих сил і ознак, які залишилися від минулого й які лише в переробленому вигляді можуть бути використані в майбутньому. На третій позиції це переплавлення ще, звісно, не доведене до свого кінця, тут ще майже немає сил, які мають бути набуті. Тому «Книга змін» тут каже про товщ фазана. Як відомо, м’ясо фазана має мало жиру. Тому товщ фазана — це, власне кажучи, ще й майже відсутність жиру. Але все ж тут намічається певний розвиток і хоча б частковий перехід до розрідження атмосфери, згущеної колись, і тому тут з’являється згадка про остаточний добробут, якого можна досягти в тому випадку, якщо ця позиція пройдена правильно. У цьому сенсі доводиться розуміти текст: «Сильна риска — на третьому місці. Вушка жертовника змінені. У дії з’являться перешкоди. Жиром фазана не наситишся. Як тільки пройде дощ, так він і вичерпається. Каяття. Але врешті-решт — щастя».

4

При виході назовні в цій ситуації мала б прийти допомога з боку того, хто вже існує на самому її початку, бо ця ситуація — статична, в ній немає постійного накопичення сил. Відповідність четвертої та першої позицій тут давала б можливість очікувати на цю допомогу від першої позиції, але вона характеризується образом жертовника, перевернутого догори ногами. Тому з точки зору четвертої позиції тут ноги жертовника зламані, тобто, якщо розшифруємо цей образ, висхідна точка діяльності людини, котра займає цю позицію, позбавлена будь-якої стійкості. Надійність такої позиції «Книги змін» висловлює шляхом розвитку образу жертовника, у якого зламана нога. Тому в тексті читаємо: «Сильна риска — на четвертому місці. У жертовника зламана нога. Перекинуті жертви князів, і зовні жертовник забруднився. Нещастя».

5

Стійкість, характерна для цієї гексаграми, досягає свого прояву зовні на п’ятій позиції. Оскільки четверта позиція характеризується як негативна, то її виправлення може походити не від неї самої, а від передбачення подальшого розвитку, тобто того, що показано на шостій позиції. Сильна риска, яка характеризує шосту позицію, тут сприймається як дужка, що з’єднує вушка жертовника. Вона тут названа золотою дужкою, і цей образ, образ твердого металу, і втілює у собі сильну риску, тобто, врешті-решт, ті накопичені сили, які виразяться наступною позицією. Ці вушка жертовника тут названі жовтими, але, як ми неодноразово бачили, тільки тому, що це середня риска й їй притаманний колір середини. На цій позиції знадобиться лише правдиве та достовірне дотримання повної стійкості тих ознак, які є результатом переплавки, що згадується в цій ситуації. Тому текст каже тут: «Слабка риска — на п’ятому місці. У жертовника жовті вушка та золота дужка. Сприятлива стійкість».

6

У контексті цієї гексаграми горішня межа не відчувається як перерозвиток, адже справжній прояв усіх сил, набутих на п’ятій позиції, там ще не зосереджений. П’ята позиція тут лише підводить до шостої, а не є самостійною. Якщо з точки зору п’ятої позиції сильна горішня межа була показана в образі золотої дужки, то в контексті самої шостої позиції, де важливо підкреслити відсутність надмірності на ній, ідеться вже не про золоту дужку, а яшмову дужку, бо яшма в арсеналі китайської образності є символом гармонійної повноти розвитку всіх вищих чеснот. Тому текст тут каже: «Сильна риска — нагорі. У жертовника яшмова дужка. Велике щастя. Нічого несприятливого».

№ 51. Чжень. Збудження (блискавка)

Для попередньої ситуації була характерна статика. Вона змінюється максимальною динамікою, яка властива цій ситуації. Уже сама назва її (збудження) й її образ (блискавка) вказують на найдинамічнішу з усіх ситуацій, зазначених у «Книзі змін». Вона символізує той розвиток, який може наступити після того, як будуть залучені не тільки накопичені оновлені сили, але й оновлені та переплавлені. Також ця гексаграма складається з повторення триграми джень, яка за родинною символікою означає старшого сина. Старший син — це той, хто, наслідуючи батька, змушений розвивати справу, розпочату батьком. Тому саме йому належить дія, і він досягне того звершення; енергійне втручання в життя навколишнього середовища не минає даремно. І тому на початку настання цієї ситуації динаміка може здатися людині чимось, що дуже змінює обставини, чимось приголомшливим для основ, і лише наприкінці, після закінчення цієї ситуації, якщо вона проведена правильно, може настати певне задоволення. Тут «Книга змін» втілює це в образі блискавки. Коли «надходить» блискавка, вона лякає людину. Якщо остання вже почула та побачила її, а сама залишається неушкодженою, то переляк змінюється радощами. Крім цього, блискавку видно здалеку. Це символізує те, що тут мається на увазі напружена активна діяльність, що охоплює дуже широкі кола. І тим не менше небезпека, притаманна блискавці, якщо ситуація проведена правильно, не може мати поганого впливу навіть у дрібницях. В такому сенсі розуміється й основний афоризм цієї си­туації: «Збудження. Звершення. Блискавка з’явиться і вигукнеш: “ого!” А пройде — засмієшся: “ха-ха!” Блискавка лякає за сотні верст. Але вона не перекине і ложки жертовного вина».

1

У цій ситуації перша позиція є головною. Тут падає від­разу, без будь-яких попереджень, перший удар блискавки. Саме тут ми застаємо той перший удар, який лякає найбільше. Тому знову повторюється афоризм про переляк. Але тут же нагадується, якщо блискавка усвідомлена та побачена, не варто чекати поганих наслідків. Тому в тексті сказано: «Сильна риска — на початку. Блискавка з’явиться і вигукнеш: “ого!” А минеться — засмієшся: “ха-ха!” Щастя».

2

Унаслідок удару блискавки людина може відчути страх. Природно, що це становище небезпечне. Й оскільки імпульс першої риски тут діє доволі сильно, рух до неї назад неможливий. Можна тільки рухатися далі, вперед. У момент такої динаміки, що мається на увазі на першій позиції, будь-який рух назад був би повним розривом із умовами, які оточують людину, призвів би до втрати всього того, що людина має. Але тут, якщо вона буде рухатися неодмінно вперед, хай би людина незліченну кількість разів втрачала все, чим володіє, про це турбуватися не слід, а лише неухильно продовжувати рух. Він може спричинитися до найвищого успіху. Людина може досягти останніх висот, які називаються мовою «Книги змін» «дев’ятої висотою». Але такий рух має бути винятково імпульсований власними силами людини. Гнатися за чимось, тобто бачити перед собою якусь мету, означає відстояти цю мету. Тому тут «Книга змін», попереджаючи, що, врешті-решт, все буде досягнуте, каже: «Слабка риска — на другому місці. Коли блискавка приходить, вона жахлива. Ти можеш сто тисяч разів втратити свої статки, але підіймешся на дев’яту висоту. Не женися — через сім днів і так отримаєш».

3

Момент переходу від внутрішнього життя до зовнішнього виникає тоді, коли людина може втратити впевненість у своїх діях. Особливо в такій ситуації, як ця, коли розгубленість може проявитися з особливою силою; щоб не опинитися захопленими зненацька, треба і тут не зрадити