Рент. Усна біографія Бастера Кейсі - Чак Паланік
Ехо Лоуренс: Під час Руйнувальних Ночей Рент часто розповідав про те, як покидав Міддлтон. Як свого останнього вечора вдома він жував смолу. Той вечір Рент просидів зі своїм батьком на засипаному гравієм узбіччі шосе, за третьою поштовою скринькою, як іти від паркану з колючого дроту на краю нашої ферми. Сонце, що стає все невиразнішим на тлі ніжного, зарослого пшеницею обрію. Честер Кейсі, що сидить навпочіпки на підборах своїх ковбойських черевиків серед порохнявого духу гравію. Рент, що всівся задом на картонну валізу, наповнену золотими та срібними монетами.
Боді Карлайл: Стара валіза, яку взяв Рент, аж репалась від грошей Зубної Феї.
АВТО-Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»: «Монако» зазнав бічного зіткнення з «Лінкольном Континентал Марк IV», який і справді вартий галасу довкола нього — кольору «каліфорнійський сонячно-жовтий», зі шкіряним кремовим салоном — перша модель американського автомобіля, в якій представлена обивка зі зйомними подушками. Хлопці зі «швидкої» зателефонували, щоби повідомити, що постраждала з «Монако» зазнала переважно лівобічних ушкоджень, включно з розривом печінки, селезінки та лівої нирки. Безпосередньою причиною смерті став, схоже, перетин аорти.
Ехо Лоуренс: Рент жував смолу в останній вечір свого дитинства. Його валізу упаковано — доставлено до узбіччя, батько й син чекають біля металевого знаку автобусної зупинки, подірявленого кулями, наче швейцарський сир. Вітер трохи погойдує знак з боку в бік. Під свист вітру в цих іржавих дірках Рент каже: «У мене є секрет, який я маю тобі розповісти».
І Честер Кейсі каже: «Ні». Він каже: «Ні, ти не маєш. У тебе нема від мене жодних секретів». Упершись обома руками в стегна, Чет Кейсі встає. Вигинаючи й викручуючи хребет, поки він не хрусне, Честер злегка копає носком ковбойського черевика картонну валізу, розмальовану під шкіру, просто постукує по ній. Стукаючи носком черевика по брунатному картону, Рентів батько каже: «Ти ніколи не розповідав мені цього, але я знаю, ти не спакував нічого, крім готівки отутечки».
АВТО-Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»: Одна обізнана людина повідомляє, що «Марк IV» отримав пошкодження міокарда й розрив перикарда, та ми не можемо підтвердити цього, поки слідчий не випатрав його в моргу. Я Тіна Щосьтам, ви слухали «Звіт від зіваки» на АВТО-Радіо, що виходить кожні десять хвилин або ж після чергової аварії…
Ехо Лоуренс: Майбутнє починається завтра, і Ренту треба висловитись, поки біля них не зупинився автобус. Просто зараз. Це дещо, про що тато не захоче дізнатися. Просто тут. Рентові слова — факт, який розпочне нове майбутнє. Або найновіше минуле. Або й те й інше.
Прихлопуючи комах, прикриваючи долонями лице від піску та вітру, Рент каже: «Щоб ти знав… — плескає рукою себе ззаду по шиї та каже: — Я ніколи не одружуся».
На краю землі зблискує зірка, стає яскравішою, сліпучо-яскравою, росте так швидко, що пролітає повз раніше, ніж ти чуєш її звук, відчуваєш порив вітру та піднятий нею пил — просто машина: з’явилася й щезла. Світло її фар блякне за іншим краєм землі.
І Рентів тато каже: «Ні». Він присідає в гравії навпочіпки й каже: «Ти так вирішив, щоб мене настрахати». Честер Кейсі каже: «Щойно ти зустрінеш дівчину на ім’я Ехо Лоуренс, твоє рішення зміниться».
Вітер хилить кожну будячину, кожен кущик стоколосу на один бік. Гойдає кожним пучечком шавлії. Вітер доносить запах диму від вишитого шовку та зотлілого джинсу. Хромових заклепок.
От погляньте. Це неможливо, щоб Честер Кейсі знав моє ім’я. Ми ніколи не зустрічались. У той час я ще не знала нічого про Міддлтон чи про Рента.
Лоґан Елліот: Єдине, що було погано в домі Кейсі, коли ти приходив туди, так це те, що його мамця підслуховувала під дверима вбиральні. Чесне слово. Коли я вперше про це дізнався, я відчинив двері, а вона стоїть там, перегородивши мені шлях, і каже: «Я була б дуже вдячна, якби в своїх подальших візитах до цього дому ти мочився в положенні сидячи».
Байдуже, що я тоді ще не знав слова «мочитися».
Ехо Лоуренс: Того вечора, чекаючи на автобус, Рент і його тато мружилися, коли нова зірка зблискувала на обрії, дедалі збільшувалась, пролітала поривом вітру та дизельного смороду, зірка вибухала білими передніми фарами, жовтими ходовими вогнями[45], червоними задніми ліхтарями. Таксі, трейлер-дальнобійник, вантажівка з двома причепами. Зрештою зникали.
Рент каже: «Я зустріну якусь дівчину?» Він каже: «Звідки тобі таке знати?»
І його тато каже: «Звідти ж, звідки я дізнався, що старий зупинився біля тебе — і розмовляв із тобою, перш ніж ти побіг із вісткою про бабусю Естер». Честер каже: «Старий на “крайслері” який сказав тобі, що він твій правдешній татко».
Спльовуючи чорним убік, на гравій, Рент каже: «На якій моделі “крайслера”?»
І Честер Кейсі каже: «Звідти ж, звідки я дізнався, що твоя бабуся Естер скрикнула, побачивши старого, назвала його Дияволом і звеліла тобі тікати».
На сході від знаку про зупинку спалахують справжні зірки. Усе більше зірок світять просто над головою. Мерехтять, але залишаються яскравими.
Чухаючи комашині укуси, потираючи шкіру, аби зігнати сироти, Рент каже: «Припустімо, що це правда… Що ще сказав мені старий?»
Кеммі Елліот (☼ подруга дитинства): Удома в Кейсів, якщо ти частувався арахісовим маслом, місіс Кейсі завжди змушувала розгладити залишок у банці. Отож масло завжди було ніби щойно з магазину.
Ехо Лоуренс: Честер Кейсі розповідає сину: «Той старигань, він сказав
