Гра в бісер - Герман Гессе

25

Гравці (лат.).

26

Карло Ферромонте — італійська форма імені й прізвища Карла Ізенберга, німецького музикознавцяфольклориста, друга й родича Гессе. Як визнавав сам письменник, в образі Ферромонте більше портретних рис, ніж у будьякому іншому образі роману.

27

…річеркари Фробергера… — Річеркар — музичний твір поліфонічної будови, поширений у західноєвропейській музиці XIV–XVII ст. Фробергер Йоганн Якоб — німецький композитор і органіст XVII ст. Всі прізвища композиторів у романі — справжні.

28

…думав стати мандрівним музикантом і грати на весіллях… — Образ убогого музиканта, який ще з часів шубертівського «Лірника» органічно ввійшов в образну систему німецької романтичної традиції, виношував у своєму серці сам Гессе в часи оповідань про Кнульпа (див. передмову). Таким чином, ця фраза Магістра музики містить у собі прощання Гессе з меланхолійнобезвідповідальною мрією, що колись була близька йому самому.

29

Служник (лат.).

30

Він хотів виступити в ньому в ролі швабського теолога… — Цей життєпис, що переносив касталійську проблематику в умови пієтистської Швабії першої пол. XVIII ст., Гессе почав писати в 30 ті роки, але не докінчив; виданий він посмертно 19р. Син ремісника Кнехт, що успадкував від батька чуттєвомистецький музичний хист, а від матері — смак до теологічної «духовності», шукає справжнього служіння духові, вивчає теологію і зазнає на собі великого впливу особистості Бенгеля (див. наступний коментар), проте стомлюється від інтелектуалізму й тужить за музикою, за скромною предметною творчістю.

31

Інь і Ян — давньокитайський символ двополярності буття. Ян — позитивний полюс (небо, тепло, чоловіча основа), Інь — негативний полюс (земля, холод, жіноча основа). Обидва вони неминуче пов’язані один з одним. Початковий зміст обох слів — означення двох схилів горн: сонячного й тінявого.

32

«І цзін» — пам’ятка давньокитайської прози (І тисячоліття до н. е.). Це оракульська книжка, призначена для ворожіння по «гуа», тобто по кресленнях, що складаються з трьох ліній — цілих або уривчастих. Ціла лінія символізує Ян, уривчаста — Інь. Одна з восьми комбінацій означає відповідно небо, землю, грім, воду, гору, вітер, вогонь, водоймище. Комбінуючись по дві, триграми складаються в шістдесят чотири гексаграми, кожній з яких відповідає афористична словесна формула більш чи менш загадкового змісту, що вимагає особливого тлумачення (на зразок тих, що фігурують у Гессе). Особливу цікавість до «І цзін» виявляв відомий швейцарський психоаналітик Карл Густав Юнґ (18– 1962), що вплинув на творчість Гессе. Юнґ добачав у кресленнях і висловах давньокитайської книжки фіксацію споконвічних структур людського несвідомого творення (так званих архетипів). Неважко добачити подібність між принципом «І цзін» та ідеєю гессівської «Гри», що також являє собою калейдоскоп символів.

33

«Ші цзін» («Книга пісень») — класична антологія давньокитайської пісенної лірики, яку, за переказами, склав сам Конфуцій.

34

Чжуан Цзи — давньокитайський мислитель Чжуан Чжоу, що жив, за переказами, в IV–III ст. до н. е., парадоксаліст, який висміював раціоналістичну етику Конфуція і прагнув осягти діалектичну тотожність істини й ілюзії, добра і зла, моралі й аморалізму; його ідеал — відмова від втручання в самосутній лад буття. Книжка Чжуан Цзи дає образ дивакуватого, юродивого мудреця, що глузує з претензій держави до людини, нехтує узвичаєні норми й прибирає свою мудрість у навмисне химерні зовнішні форми. Саме такий образ мудреця важливий у цьому випадку для Гессе.

35

Томас фон дер Траве — стилізований портрет Томаса Манна, з яким Гессе підтримував близькі, дружні стосунки.

36

Отець Якоб — стилізований і ідеалізований образ швейцарського історика Якоба Буркгардта (помер 1897 р.). Гессе не тільки тривалий час вивчав праці Буркгардта, але й мав перед собою його живий образ; хоч він і не був безпосередньо знайомий з ним, проте замолоду в Базелі застав ще атмосферу «присутності» славетного вченого, розмовляв з людьми, що знали його особисто, слухав розповіді про нього й до кінця життя любив вставляти в дружні листи звороти, запозичені з ужитку Буркгардта. В працях Буркгардта Гессе приваблювало поєднання вірності класичному гуманізмові Гете й Шіллера з трагічним усвідомленням історичного розвитку.

37

Пан (лат.).

38

Добрим генієм (лат.).

39

Чарівником (франц.).

40

Про справи касталійські (лат.).

41

Спеціальними лекціями з метою ввести в касталійські справи (лат.).

42

Щорічна, або врочиста Гра (лат.).

43

Творчого духу (лат.).

44

Магістр математики (лат.).

45

Магістр граматики (лат.).

46

З активного життя у споглядальне (лат.).

47

Тускуланум — садиба Ціцерона на околиці м. Тускула в античній Італії (в Лаціумі), де славетний оратор провадив свої студії. В цій садибі відбувається дія «Тускуланських бесід» — філософськоморалістичного діалога Ціцерона, в якому йдеться про мудроврівноважене ставлення до життя й до смерті.

48

Посібник (лат.).

49

Студенте (лат.).

50

Для більшого уславлення Касталії (лат.).

51

…не впадаючи в теологічнопоетичні марення романтичної філософії історії і не зараховуючи весь апарат убивства й знищення, яким користуються сили, що творять історію, до методів світового розуму. — Мається на увазі вчення Гегеля про всесвітньоісторичний процес як реалізацію надособового сенсу, що користується лихими пристрастями людей як неминучим інструментом. Це вчення, яке стверджує примат держави над особистою моральною волею і готове наперед виправдати всі можливі насильства необхідністю саморозвитку абсолютної ідеї, викликало гостру критику в багатьох західноєвропейських мислителів XX ст. найрізноманітніших напрямків, вражених перемогою фашистської диктатури.

52

Пам’ятай про смерть (лат.).

53

Чи ви пам’ятаєте легенду про святого Христофора? — Згідно з середнвовічними житіями, святий Христофор був простодушним силачем, що вирішив служити тільки найбільшому в світі панові. Житія змальовують, як він стає на службу до царя, проте помічає, що цар боїться чорта; після цього він зважується бути служником Сатани, але, переконавшись, що Сатана боїться хреста, стає служителем Ісуса Христа.

54

«Мудрість брамінів» — цикл дидактичних чотиривіршів німецького поетаромантика Фрідріха Рюккерта.

55

«Останній крок до квадратури кола». — Нерозв’язна математична задача про розшук квадрата, рівновеликого даному колу, була від стародавніх часів до епохи барокко улюбленим символом релігійнофілософських пошуків рівноваги між божим і людським, між вічністю і часом.

56

«Як скуштував Адам ще й з древа іншого…». — Поряд з деревом пізнання добра і зла, скуштувавши плодів якого, Адам і Єва впали в первородний гріх, у біблійному Едемі росте, згідно зі Старим завітом, і