Повість про Ґендзі. Книга 3 - Мурасакі Сікібу

{162} Назва «Удзі» за звучанням близька до прикметника «усі», що означає «неприємний, огидний»

{163} Тобто Ґендзі.

{164} Цитата з вірша: «Напровесні в поля / Пішов я, / Щоб фіалок пахучих назбирати, / І поля такими рідними здалися, // Що всю ніч між квітами провів» («Ман’йосю», 1424).

{165} Ідеться про небезпечний шістдесятирічний вік.

{166} Ідеться про Каш’япа, одного з десяти великих учнів Шак’я-муні, який, згідно з переказами, почувши одного разу звуки струн, підхопився і затанцював, забувши, що перебуває перед Учителем.

{167} Цитата з вірша: «Я чув про шлях, з якого, на біду, / Не повертаються. / Та не гадав, / Що й сам я / Не вчора, так сьогодні ним піду» («Збірка старих і нових японських пісень», 861).

{168} На знак особливої поваги до пам’яті покійного і свідчення того, що сестри дотримувалися жалоби.

{169} Цитата з вірша: «Нитки повилізали з рукавів / Лілового вбрання / Людей в жалобі, / І сліз перлинки / Нижуться на них» («Збірка старих і нових японських пісень», 841).

{170} Тобто Ґендзі.

{171} Натяк на будинок на Третій лінії, де Каору мешкав з матір’ю.

{172} Там з матір’ю, Третьою принцесою-монахинею, мешкав і Каору.

{173} Цитата з вірша: «Не можемо / Життя позбутися / Лише тому, що осоружним стало. / Тож досі днями й ночами / Світом нудимо» («Кокінвакасю», 806).

{174} Цитата з вірша: «Зберу воєдино / Ридання свої, / Сплету їх у нитки / І сльози свої на них / Замість перлин нанизаю» (Ісе, «Кокінвакарокудзьо», 33326). Цей вірш поетеса Ісе написала з приводу смерті дружини Імператора Уда (867—931).

{175} Кі-но Цураюкі (868—945) — один з найвидатніших поетів стародавньої Японії, укладач антології «Збірка старих і нових японських пісень» («Кокінвакасю») і автор відомої передмови до неї.

{176} Цитата з вірша: «Хоч серце / І не сплетене з ниток, / Та в ньому щось тонке, мов нитка, / Болісно щемить / Дорогою після розлуки» («Кокінвакасю», 15).

{177} Тобто час жалоби по смерті Восьмого принца.

{178} Тобто імператриці Акасі.

{179} Тобто 1,81 м.

{180} Цитата з вірша: «Чи довгою осіння буде ніч? / Спрадавна кажуть, / Що її тривалість / Залежить від того, / Кого зустрів» («Збірка старих і нових японських пісень», 636).

{181} Метафора: два кольори — двоє сестер.

{182} Натяк на те, що Каору сподобалася Нака-но кімі.

{183} Цитата з вірша: «Як човник на веслах / В каналі сюди й туди /Пропливає, / Так і мене кохання до неї / Знову й знову повертає» («Кокінвакасю»,732).

{184} Омінаесі (досл. з яп. «дівоча квітка») — висока рослина з дрібними квітами жовтого кольору (лат.Putrinia scablosifolia).

{185} Хіґан — тиждень рівнодення.

{186} Тобто імператриця Акасі, мати принца Ніоу.

{187} Цитата з вірша: «Що жде в майбутньому, / Не знаю, / І тільки гіркі сльози, / Що з очей ллються, / Усе переді мною заслоняють» («Ґосенвакасю», 1334).

{188} Тобто імператриця Акасі, його мати.

{189} Гора по дорозі від столиці до Удзі.

{190} Людина такого рангу мала би подорожувати в кареті.

{191} Цитата з вірша: «Сіється перший осінній дощик... / Як тепер у старій оселі / На схилі гори Фуру? / Мабуть, промокли рукава у тих, /Хто в ній живе» («Сінсендзайвакасю», 599).

{192} Цитата з вірша: «Не зустрічатись з милою своєю / Я пробував було, / Проте любов / Не любить теж, / Щоб жартували з нею» («Збірка старих і нових японських пісень», 1025).

{193} Цитата з вірша: «Щоранку в дзеркало, / Соромлячись, дивлюсь — / Що ця любов накоїла зі мною! / Тепер і в снах / До тебе не з’явлюсь!» («Збірка старих і нових японських пісень», 681).

{194} Натяк на легенду про Ткалю і Волопаса, які зустрічаються на небі один раз у році сьомої ночі сьомого місяця.

{195} Тобто до берега, на якому містився маєток Лівого міністра Юґірі.

{196} Одна з п’єс придворної музики «ґаґаку».

{197} Цитата з вірша: «Що ж! / Мій коханий тільки на словах / Такий прегарний, / А душа мінлива / І нестійка, як «місячна трава»» («Збірка старих і нових японських пісень», 711). «Місячна трава» (досл. з яп. «цукі-ґуса») — трав’яниста рослина (лат. Commelina communis), з якої виготовляли надзвичайно гарну фарбу, що, однак, розпливалася від дощу.

{198} «Повість з Ісе» — збірник коротких новел Арівара-но Наріхіра, в яких проза чергується п’ятивіршами (танками).

{199} Цитата з новели 49 «Повісті з Ісе»: «Як жаль, / Що ось така трава, / І молода і свіжа, / Що хочеться лягти на неї, / Комусь чужому буде віддана!»

{200} Цитата з новели 49 «Повісті з Ісе»: «Хотіла б знати я, / Навіщо такі дивні слова, / Як молода трава, вживати, / Якщо моя душа / Давно тобі відкрита?»

{201} Тобто Каору.

{202} Цитата з вірша: «Що буде з нами завтра, / Я не знаю... / Та поки житиму, / Тужитиму за тим, / Хто нас уже сьогодні покидає!» («Збірка старих і нових японських пісень», 838).

{203} Цитата з вірша: «Завжди десятий місяць / Щодня холодний дощ приносить, / Але такими мокрими / Раніше не бували / Мої рукава» («Ґендзі-моноґатарі-кокайсьо», 514).

{204} Дзьофукьо (санскр. Садапарібхута) — бодгісатва, який кланявся кожній зустрічній людині, вселяючи в неї надію на просвітлення.

{205} Оскільки не був родичем.

{206} Тобто Гімалаях.

{207} За індійською легендою, Сессен-Додзі (Шак’я-муні в попередньому народженні) почув від демона першу половину священного гімну, але голодний демон за другу половину вимагав від нього тіла й крові. Сессен-Додзі, погодившись на це, отримав другу половину, викарбував її на скелі й кинувся у прірву, але демон, перетворившись у бога Індру, врятував його.

{208} Цитата з вірша: «Коли крізь зарості густі / В Ісонокамі / Світ сонця проникає — / Навіть там, в селі старому, / Вишня розцвітає!» («Збірка старих і нових японських пісень», 870).

{209} Цитата з вірша: «Весняна ніч / Сховала у пітьму / Слив білоцвіт, /Але вона безсила / Сховати їхній казковий аромат!» («Збірка старих і нових японських пісень», 41).

{210} Цитата з вірша: «І місяць не такий, / І не така / Весна тепер приходить, як бувало! / Лиш я один — / Такий, як і тоді!» («Збірка старих і нових японських пісень», 747).

{211} Див. вірш: «Чекаю травня, / Щоб вдихнути знову / Квітучих мандаринів аромат, / Якими любої колись / Рукава пахли» («Збірка старих і нових японських пісень», 139).

{212} В оригіналі гра слів: «ама» означає «монахиня» і «рибачка»; «соде» означає «рукав».

{213} Тобто Ооїґімі.

{214} Насправді Каору був сином Касіваґі, а не Ґендзі, як Юґірі.

{215} Цитата з вірша: «Невже нічиє серце / Не здригнеться, / Як розвіє вітер пелюстки / На вишні біля дому, / Що обріс травою?» («Сюівакасю», 62).

{216} Ідеться про особу, відому під іменем Рейкейден у розділі «Гілка сливи».

{217} Тобто імператриці Акасі.

{218} Тобто в колишні материні покої.

{219} Тобто Ґендзі.

{220} Ґендзі був простим підданим.

{221} Тобто Каору.

{222} По матері Другої дочки.

{223} Див. вірш: «Скажи,