Повість про Ґендзі. Книга 3 - Мурасакі Сікібу

{79} Цитата з вірша невідомого автора: «Як настає десятий місяць, /Завжди мжичить / Нудний дощ, / Але такими мокрими раніше / Не бували мої рукава».

{80} Чарівник — образ з поеми Бо Цзюйі «Вічний смуток». Імператор Сюаньцзун послав його в царство безсмертних на пошуки своєї загиблої коханої, Ян Ґуйфей.

{81} Омі — вбрання, яке надівали під час найурочистіших синтоїстських церемоній.

{82} Див. розд. «Юна діва».

{83} Цитата з вірша: «Шкода їх рвати, / Як не порвеш, / На очі чужим людям попадуться... / Тож краще я поверну, / Хоч потоком сльози ллються» («Ґосенвакасю», 1144).

{84} Цитата з вірша: «Навіщо листи зберігати?.. / А все-таки стирати не треба / Сліди цього пензля / Хай залишаться пам’яткою вірності / Ще на тисячу літ» («Кокінвакарокудзьо», 34225).

{85} Метафорично: «водорості» — листи, «рибачка» — Мурасакі.

{86} Цей розділ не містить жодного тексту, а лише засвідчує, що за той час, а це вісім років, який розділяє події, описані в розділах «Чарівник» та «Напахчений принц», Ґендзі постригся в монахи й згодом помер.

{87} Тобто Ніоу.

{88} Тобто Каору.

{89} Хьобукьо — начальник військового відомства.

{90} Тобто Юґірі.

{91} Тобто принцесу Оціба, колишню дружину Касіваґі.

{92} Тобто Каору.

{93} Офіцер (за європейськими мірками — капітан) Правої Імператорської охорони.

{94} Тобто наложниця, дочка покійного Великого міністра (колишнього То-но цюдзьо).

{95} Тобто син будди Шак’я-муні, який начебто народився через шість років після того, як батько (майбутній Будда) зрікся світу, але зумів самостійно вирішити сумніви, пов’язані зі своїм народженням.

{96} У сутрі Лотоса згадується про п’ять перепон, що стоять на шляху жінки до просвітлення.

{97} Тобто був готовий відмовитися від державної служби й стати монахом.

{98} Вона була його молодшою сестрою від іншої матері.

{99} Тобто патринія (лат. Patrinia scabioseafolia).

{100} Див. вірш: «Осінні хаґі / Уповні розцвіли, / Але чому так плаче олень: / «От-от квіти зів’януть, / І без дружини я залишусь!» («Ґосюівакасю»).

{101} Див. вірш: «Кажуть, що хризантеми / Змушують людей / Забути про близьку старість, / Але чи можуть будь-кому / Подарувати сотню літ?» («Кокінвакарокудзьо», 35336).

{102} Тобто принцеси Оціби, другої дружини Юґірі.

{103} Тобто Каору.

{104} Вислів за мотивами вірша: «Весняна ніч / Сховала у пітьму / Слив білоцвіт, / Але вона безсила / Сховати їхній казковий аромат!» («Збірка старих і нових японських пісень», 41).

{105} Тобто Каору.

{106} Слова з народної пісні «Вісім дів».

{107} Таке його традиційне ім’я, що означає «червона слива», пов’язане з поетичним діалогом між ним та принцом Ніоу.

{108} Тобто старшого радника міністра.

{109} Тобто Макібасіра.

{110} Див. розділ «Кипарисовий стовп».

{111} Відомого також за своїм званням як принц Хьобукьо.

{112} Боги святилища Касуґа — охоронці роду Фудзара, з якого в епоху Хейан імператори брали собі дружин, але за часів могутності Ґендзі імператрицею-дружиною два рази поспіль ставали жінки з роду Мінамото (спочатку Акіконому, потім Акасі).

{113} Тобто колишнього То-но цюдзьо.

{114} Тобто Ґендзі.

{115} Юґірі.

{116} Тобто Каору та принц Ніоу.

{117} Тобто принц Ніоу.

{118} Змінена фраза з вірша: «Як не тобі, / Кому ще показати / Сливовий цвіт? / Цей колір, аромат / Лише знавець зуміє оцінити!» («Збірка старих і нових японських пісень», 38).

{119} Тобто старший офіцер (за європейськими мірками — майор), начальник Імператорської охорони.

{120} Тобто Каору.

{121} Тобто один з десяти найближчих учнів Шак’я-муні.

{122} Пасербиця, дочка принца Хотару, жила у східному флігелі, біля якого росла червона слива.

{123} Тобто Каору.

{124} Див. розділ «Берегиня мосту».

{125} Насправді синові покійного Касіваґі.

{126} Див. розділ «Священне дерево сакакі».

{127} Тобто старша дочка; для ясності зазначимо, що, як і раніше, тут і далі назви Ооїґімі (старша сестра або дочка) та Нака-но кімі (молодша сестра або дочка) вживаються до різних персонажів у різних сім’ях — Кобая, Тамакадзури та Восьмого принца.

{128} Метафора: «сливовий цвіт» — Каору.

{129} Цитата з вірша: «Не стільки колір, / Скільки аромат / Нагадує про ту, чиї рукава / Також торкались сливи / В моїм саду» («Збірка старих і нових японських пісень», 33).

{130} Тобто Каору.

{131} Цитата з одного вірша Бо Цзюйі.

{132} Народна пісня у стилі «сайбара», в якій оспівується краса будинку заможної людини.

{133} Народна пісня у стилі «сайбара» про кохання, яку зазвичай виконували під час Пісенної ходи.

{134} Тобто Каору.

{135} Тобто катаканою, якою користувалися жінки.

{136} Натяк на дочку Правого міністра Юґірі.

{137} Цитата з вірша: «У білий колір пофарбую / Своє вбрання, / Щоб вишень білоцвіт, — / Навіть як облетить, — / Не забути ніколи!» («Збірка старих і нових японських пісень», 66).

{138} Корейська заздоровниця («рандзьо») — коротка музична п’єса, яка виконується на честь переможців різних змагань, найчастіше на кінних перегонах.

{139} Цитата з вірша: «Якщо помру я раптом від кохання, / Чиє ж бо ще, / Як не твоє ім’я, / Назвуть усі на світі / Без вагання?» («Збірник старих і нових японських пісень», 603).

{140} Натяк на один епізод з «Історичних записок» Сима Цяня.

{141} Тобто Акіконому.

{142} Метафора: «гліцинія» — Ооїґімі.

{143} Цитата з вірша: «Весняна ніч / Сховала у пітьму / Слив білоцвіт, /Але вона безсила / Сховати їхній казковий аромат» («Збірник старих і нових японських пісень», 41).

{144} Найсі-но камі — розпорядниця жіночої прислуги імператора.

{145} Цитата з вірша: «Десь у кінці дороги, / Що на Сході, / Лежить пояс Хітаці. / Я вірю, що хоч ненадовго / Нас доля зв’яже із тобою» («Кокінвакарокудзьо», 34206).

{146} Тобто радника.

{147} Тобто перша, головна дружина.

{148} «Сінобу» означає «згадувати минуле».

{149} Тобто в угадування ключа ієрогліфів.

{150} Тобто ньоґо Кокіден, дружина імператора Кіріцубо й мати імператора Судзаку.

{151} Цитата з вірша: «Про світ сумний / Думки невтішні линуть, — /Мов крізь густий туман / Над пасмом гір / Летять по небу дикі гуси клином» («Збірник старих і нових японських пісень», 935).

{152} Натяк на давню спробу повновладної дружини імператора Кіріцубо, ньоґо Кокіден, замість Рейдзея призначити принцом-спадкоємцем Восьмого принца.

{153} Ідеться про семиденну службу на честь будди Аміди кожної пори року.

{154} Цитата з вірша: «Хто той господар, / Що свої штани, / Насичені духмяним ароматом, / Знімає і розміщує / В полях?» («Збірник старих і нових японських пісень», 241).

{155} Повір’я китайського походження.

{156} У верхній деці біва є місяцеподібний отвір, куди ховають плектр.

{157} Тобто Касіваґі; див. розділ «Касіваґі».

{158} Тобто Кобая; див. розділ «Червона слива».

{159} Цей вірш перегукується з таким: «Мабуть, мене чекаючи, / Богиня / Мосту Удзі / Зняла своє вбрання / Лише з плечей і долі постелила» («Збірка старих і нових японських пісень», 689).

{160} Тобто на теперішній острів Кюсю.

{161} Через неповагу