Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх
ерпельті (1996 р., Бельгія) та інші. Творче життя й діяльність колективу було і
залишається надзвичайно насиченим, адже «Антей» – учасник багатьох між-
народних фестивалів та урочистих подій: «Українська молодь – Христові»
(1990 р., Львів), «Музика україн ського зарубіжжя» (1991 р., Львів), фести-
валю духовної музики (1992 р., Ченстохова, Польща), V між народного фес-
тивалю духовної музики східного обряду (1994 р., Кошице, Словаччина), XVII
міжнарод ного хорового фестивалю в Алаві (1995 р., Іспанія), брав участь у від-
значенні 250-річчя першого поселення русинів-українців на теренах колишньої
Югославії (1995 р., Сербія), учасник IX Міжнародного фестивалю сакраль ної
музики (1999 р., Варшава) та інших.
148
Зиновій ДЕМЦЮХ
– Знаю, що Ваш колектив брав участь у відзначенні 400-ліття Берестей-
ської унії у 1996 р. в Італії і саме Ви диригували хором під час Служби Божої в
базиліці святого Петра...
– Так, сьомого липня 1996 року відбувся історичний момент у творчому
житті хорової капели: спів Архієрейської Служби Божої в базиліці святого Пе-
тра в Римі на честь 400-ліття Берестейської унії. Ця подія нас особливо вразила
і схвилювала, адже, погодьтеся, не кожен має можливість побувати на такому
святі, а тим більше, брати в ньому безпосередню участь, отримати благосло-
вення Папи Римського Івана Павла II... Це не забувається. З великим успіхом
пройшли і наші концерти в Римі, в залі Павла VI (Ватикан) та храмі святого
Ігнатія, де хорова капела співала у складі зведеного хору. У Львові цю історич-
ну дату в житті Української Греко-Католицької Церкви було також відзначено в
Оперному театрі та на площі перед ним.
– А куди «Антей» вирушив потім?
– В Югославію. Вражаюча і неповторна картина – у найкращому залі Бєл-
града – Каларчевій фундації, де «Антей» мав свій перший виступ, на сцені було
споруджено величезний український тризуб з живих квітів, а згодом ми мали рід-
кісно теплий прийом під час концерту різдвяної і духовної програми колективу.
– Загалом Ваша капела багато подорожувала з концертами...
– Так. Окрім міст України, ми побували в Польщі, Латвії, Словаччині,
Угорщині, Югославії, Бельгії, Франції, Люксембурзі, Іспанії, Італії, Німеччи-
ні, Швейцарії – географія концертних виступів «Антея» надзвичайно широка.
Слід сказати, що ми дуже вдячні нашим слухачам, адже завжди і всюди нас гар-
но і тепло приймали, захоплено сприймали як зарубіжну класику різних епох у
нашому виконанні, так і твори української класики.
– А що входить у репертуар «Антея»?
– Духовна музика, твори сучасних композиторів, українська і зарубіжна
класика, різдвяна музика народів світу (мовою оригіналу), твори львівських
композиторів. «Антей» – учасник міжна родного проекту «Бокаччо» – разом з
провідними співаками і музикантами Європи було поставлено оперу австрій-
ського композитора Ф. Зуппé «Бокаччо». Співали ми також «Реквієм» та «Ко-
ронаційну месу» В. А. Моцарта.
– А які плани має хорова капела на наступні 15 років?
– Про плани не можна говорити наперед. Розповімо тоді, коли вони бу-
дуть здійснені. Насправді ідей надзвичайно багато. Зараз ми працюємо над но-
вою програмою. Сподіва ємось, що роботу буде закінчено найближчим часом і
львів’яни, безперечно, її почують першими.
Тож хай фортунить тобі, «Антею»!
Ірина КУШИНСЬКА.
«Український шлях». – 2000. – 5 жовтня.
ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»
149
Георгій Павлій.
«Значною подією в творчому житті оркестру стало виконання 14 травня
«Реквієму» В. А. Моцарта в приміщенні Будинку органної та камерної музики.
Цим концертом було відзначено 15 річницю створення хору «Антей». Раніше вже
говорилося про тісні творчі зв’язки оркестру «Perpetuum mobile» та хору «Ан-
тей» і насамперед з його керівником, заслуженим працівником культури Украї-
ни Зиновієм Демцюхом – творчою людиною, прекрасним спеціалістом хорової
справи. Під його керівництвом колектив хору неодноразово брав участь у різних
конкурсах, фестивалях, на яких одержував призові місця та заслужені нагороди.
Виконання «Реквієму» Моцарта під керуванням З. Демцюха стало як для хору,
так і для оркестру важливою віхою професійного і художнього вдосконалення».
* * *
«Кантату №140 нам треба було приготувати і виконати вперше і це було
продовженням окресленого вже напрямку роботи оркестру над кантатно-ора-
торіальним жанром.
Допомогти в цій фундаментальній роботі мені охоче погодилися Зино-
вій Демцюх, керівник хору «Антей» та солістка Олександра Линишин, з якими
ми співпрацювали вже неодноразово. Були запрошені також талановиті співаки
з прекрасними вокальними та виразовими можливостями – соліст філармонії
Богдан Косопуд та соліст Львівської опери Олег Лихач.
Незважаючи на те, що хор «Антей» мав в своєму складі обмежену кіль-
кість співаків з музичною освітою, цей колектив завдяки високопрофесійній
роботі свого керівника Зиновія Демцюха досягає високих художніх резуль-
татів. У цій бахівській кантаті основне завдання хору припадає на І частину.
Складна інтонаційно, технічно, ансамблево, масштабна за своїми розмірами
частина була виконана хором на гідному професійному рівні.
Беручись за роботу над Кантатою, я сподівався на більш активну заці-
кавленість до цього геніального твору великого кантора з боку знавців бахів-
ської музики, перш за все музикознавців, теоретиків. На жаль, чомусь цього
не сталося. Публіки в Будинку органної та камерної музики, де відбувався кон-
церт, було чимало. Але в основному це були учасники міжнародного фестивалю
«Collegium musicum» і майже не було спеціалістів-музикознавців. Зауважу, що
в живому виконанні кантати Баха звучать не так вже й часто, і я не впевнений,
що кантата №140 взагалі коли-небудь звучала не тільки у Львові, а й в Україні».
Георгій Павлій, професор.
Монографія «Десятиріччя камерного оркестру
«Perpetuum mobile» в хронології концертів,
спогадах та роздумах». – Львів. – 2002.
150
Зиновій ДЕМЦЮХ
Митець.
Зиновію Демцюху – 60!
Український хоровий спів стано вить у музичному світі «власний світ».
Наша співоча традиція упро довж багатьох століть завжди збері галася і продо-
вжувала
