Гуцули у Визвольній боротьбі - Михайло Іванович Горбовій

Щодо збільшення числа членів, то можна сказати сміло, що на нашій "пластовій біржі" тенденція звижкова (йде вгору. — Ред.). Багато батьків просить прийняти їхніх дітей до Пласту. При прийняттю пояснюємо батькам ціль Пласту.

У вихованні клав я вагу на вироблення сильного характеру та загальнонаціонального освідомлення. Треба признати, що успіхи є. І чужі зауважують добре виховання. Але поза [пластовий] клич Сили, Краси, Обережности і Бистроти (популярно використовується як абревіатура СКОБ! — Ред.) не виходжу. Примір: щоби й у мові бути красному, ми рішили платити по 1 сотикові за кожну граматичну чи ортографічну помилку, а по 10 сотиків за вживання чужих слів. Гроші ці йшли на "Рідну Школу". Тепер уже не робимо помилок.

Літературні вечори, які ми перевели, теж залишили добрий слід по собі. Беручи всю працю назагал, доводить вона до того, що пластова ідея популяризується, добуваємо більше приятелів Пласту, вироблюється більше чесних громадян і свідомих, карних працівників на народній ниві. У пластунів (-ок) виступає гарт духа, свідомість, почуття обов'язку й інші добрі прикмети. Не зражуються нічим! "Невдачі, злидні, недолю приймають як завдання великої гри…" (уривок із пластової присяги. — Ред.). Пластова ідея переходить у кров і кість!

Отже, вигляди на успіхи є чимраз кращі. Лише життєві обставини чимраз поганіють для мене. Не знати, чи як так дальше піде, не примусять вони мене залишити Пласт. І думка про це наповняє мене безмежною журбою. Та я відганяю її із дня на день, а сам добираю усяких способів, щоби продовжувати існування та сіяти якнайбільше доброго зерна в молоді серця.

А коли б хто хотів сказати, що ми дармували, то при цьому конче треба згадати й цих кілька сестричок і братчиків, що здали II пластову пробу, та ще 2–3 учасників. А найбільше вибиваються своїм характером, поведінкою і працею курінна Марійка Библюківна в Косові ("Веселка") і гуртковий провіднику Хімчині Петро Мацьоцький ("Місяць"). Без них, цих усіх щирої самопосвяти для пластової ідеї, охоти до праці, без легковаження інтриг та ін. наша хроніка, хоч так далеко неповна, була б, мабуть, інакша.

Певно, що багато куренів викажеться багато цікавішою хронікою. Але коли зважити, що члени цього нашого діяльного гуртка мають по 2–3 діловодства, що мусять у день працювати фізично, витрачувати масу енергії на поборювання усяких перешкод, почавши від несвідомих батьків та "наших" інтриґантів, а скінчивши на владі, час до часу ходити до хімчинських гуртків, давати напрямні праці і т. п., то на цей раз буде з нас і цього. Бо коли би були подалися перед перешкодами й переслідуваннями, то й цього не було б. А так створили з нічого щось.

Це є короткий витяг із нашої хроніки. Не одно бракує тут із причини конфіскати поліцією наших записок. Але й так доволі на тепер. Тому й кінчу.

Любі й Дорогенькі мені Сестрички і Братчики!

Як може пригадуєте собі з науки, славний учений астроном Коперник зробив людству велику прислугу, бо доказав, що земля обертається кругом сонця, а не сонце кругом землі. За це його дуже ненавиділи, карали, переслідували, але він на все відповідав: "Кажіть і робіть що хочете, але земля таки крутиться". Він вдоволявся тільки тим, що дав людям хосен, про який все ж таки колись переконаються вороги.

Тож, Дорогенькі мої, чи не скажемо ми на всякі переслідування словами Коперника: "А все ж таки Пласт існує і буде існувати; хоч не на зверх, так у душах — тимчасом; але таки існуватиме!" Я вірю, що правдиві Пластунка і Пластун так само скажуть, як і я! Бо ж наша праця чиста, нікому не шкідлива. Ще ніхто з нашої праці не поніс шкоди і не понесе. Ми хочемо тільки світла для нашої душі, хочемо просвіти, хочемо власною працею виробитися на правдивих людей, потягнути за собою інших та єднатися у світовому вселюдському братерстві. Ми хочемо навчитися працювати власними силами, щоб не бути тягарем для других. І все, що ми хочемо, не е нічо нове, тільки те, що другим е дозволено. Чому маємо бути гірші від других — чи ж ми не люде?

Так, Дорогенькі, є такі людці, що хотять, щоб ми не були людьми, а темною, безпросвітною масою. Це не раз і в очі говорять; і то ті, які перед світом хваляться, що просвічують людей. І за це, щоб залишити цю просвітну працю, обіцяють чоловікові волю… Та чи я маю зрікатися всього найдорожчого за те тільки, що "комусь" [цього хочеться], наперекір усім противникам Пласту докажемо, що Пласт не такий лихий, як комусь здається. І будьмо певні, що прийде той час, коли наші противники переконаються о цім. А тоді й перестануть переслідувати і для нас настануть кращі часи! Тільки треба витримати.

Тож, хто киринить у Вас, із тим довго не панькатися. Провірити совісно провини і поступити після доконів і більшости голосів; так, щоб як прийду, дістав я тільки чистий звід самих добрих і дійсних Пластунок і Пластунів, які були б варті зватися цим назвиськом.

Зачнемо тепер о много цікавішу працю, до якої треба великої карности. Булисьте в Кутах і бачилисьте, яке погане вражіння робить на других лихе поведения. Уважайте, щоб усі були готові на прийняття гостей літом. Провіряйте кождий свій крок, кожде діло, щодня перед спанням питайте себе: що сьогодні зроблено, а що завтра треба зробити, а що на будуче. У першій мірі пригадую Вам і напоминаю: поводіться зі своїми родичами якнайкраще, задоволюйте їх у всьому, бо до нової праці потрібна буде Вам конче їхня поміч. Вдома поясню про це. Вводіть у себе письмо т. зв. тотемове, т. є образкове, як ребуси. Сподіюсь, що на сходини до нової пластової домівки ходитимете непомітно для цікавих очей; не держатимете в домівці пис. книг і т. п., на що є лакомі ті, що забірають. Маю надію, що сон св. Стефки сповниться.

А чи пригадуєте собі, Сестрички, мій сон,