Віннету І - Карл Фрідріх Май

— Бо я хочу знати, чи він таки десь отаборився. Це для мене важливо. Отже, вперед, сер!

І ми поїхали клусом. Далі не відбувалося уже нічого цікавого. Навіть околиці, якими ми рухалися, були не надто мальовничими і придатними для опису. За годину до обіду Сем зупинився.

— Тепер достатньо, — сказав він. — Ми повертаємо. Віннету також їхав усю ніч без перепочинку. Це означає, що вони страшенно квапляться, а отже, ми можемо сподіватися їхнього нападу вже незабаром, навіть ще протягом тих п’яти днів, які вам залишилося працювати.

— Це було би погано!

— Не те слово. Якщо ми все кинемо і втечемо, робота зостанеться незавершеною. Але якщо ми залишимося, то на нас нападуть, і роботи все одно не закінчимо. Треба обговорити це з Бенкрофтом.

— Можливо, нам вдасться знайти вихід.

— Навіть не знаю який.

— Наприклад, якщо ми зараз заховаємося у безпечному місці, а потім, коли апачі підуть геть, завершимо роботу.

— Так, це можна, — сказав Сем сам до себе. — Побачимо, що скажуть на це інші. Ми повинні поквапитися, якщо хочемо потрапити до табору ще завидна.

Поверталися ми тією ж дорогою, якою дісталися сюди. Ми не шкодували своїх коней, але, попри це, мій рудий був ще цілком свіжий, а новенька Мері також вдавала, ніби щойно вийшла зі стійла. За короткий проміжок часу ми подолали значну відстань і нарешті добралися до води, дали нашим коням попити і годину перепочити. Самі спішилися і полягали у м’яку траву.

Ми вже поговорили про все, що хотіли, тому тепер просто мовчки лежали. Я думав про Віннету і про ймовірний бій з ним та апачами, а Сем Гоукенс заплющив очі і… навіть заснув. Я помітив, що груди його рівномірно опускалися і підіймалися. Минулої ночі він спав небагато. Тож міг нарешті дозволити собі коротенький спочинок, бо я був насторожі, а протягом усієї дороги назад ми не зауважили нічого підозрілого.

І в цей момент мені довелося побачити приклад того, якими чутливими є люди і тварини на Дикому Заході. Мул зайшов далеко у кущі, аж його вже не було видно, і відгризав листки з гілок. А мій рудий кінь стояв поряд зі мною і пасся.

Але ось мул видав короткий і дивний, ніби застережливий, звук. І Сем одразу ж прокинувся і став на рівні ноги.

— Я спав, а Мері заіржала. Десь неподалік є людина або тварина. Де мій мул?

— Там, у кущах!

Ми продерлися крізь кущі і побачили Мері, яка сторожко визирала з-за гілок. Вона стригла вухами й розмахувала хвостом. Коли побачила нас, то заспокоїлася. Хвіст і вуха спинилися: ця тварина дійсно побувала у хороших руках, і Семові страшенно пощастило отримати її замість мустанга.

Коли ж ми, наслідуючи Мері, глянули поверх кущів, то побачили шістьох індіанців, які один за одним їхали нашим слідом з півночі. А ми сáме збиралися на північ. Попереду був невисокий, але кремезний чоловік: він схилив голову і не відводив погляду від сліду. Всі вони були у вузьких шкіряних штанях і темних вовняних сорочках. Озброєні рушницями, ножами і томагавками. їхні обличчя блищали від жиру. У кожного впоперек обличчя були намальовані синя і червона смуги.

Залізничні інженери з Дедвуда під час відпочинку у таборі. Південна Дакота, 1889 рік. Колекція Джона Ґребла з Бібліотеки Конгресу США.

Не встиг я й схвилюватися через цю зустріч, як Сем сказав, навіть не приглушуючи голосу:

— Яка зустріч! Це нас урятує, сер!

— Урятує? Чому? Ви не хотіли б говорити тихіше? Вони вже так близько, що можуть і почути нас.

— А я і хочу, щоби вони почули. Це кайова, на чолі їх Бао, що в перекладі з їхньої мови означає «лис», — сміливий і кмітливий воїн, про що свідчить уже саме його ім’я. Вождя племені звати Танґуа, він доволі спритний індіанець і мій хороший знайомий. У них у всіх бойові фарби на обличчях, тож це, мабуть, розвідники. Хоч я не чув, щоби зараз якесь плем’я воювало проти іншого.

Кайова — це така собі своєрідна суміш індіанських племен шошонів[34] і пуебло[35]. Вони мають спеціально для них відведені території у резерваціях, але, попри це, ще чимало їхніх одноплемінників блукають по техаських пустелях: їх можна зустріти навіть на кордонах Нью-Мексико. Їхні загони складаються з хороших вершників, і