Том 1 - Леся Українка
Автограф — ф. 2, № 724.
Датується початком 80-х років на підставі дописки на автографі рукою Олени Пчілки: «Лесин вірш, написаний більше жартома, дуже давно (здається, в 80-ті роки)».
Подається за автографом.
ЖАЛІБНИЙ МАРШ
Вперше надруковано як текст до музики М. Лисенка «Жалібний марш на хор мішаний в 27 роковини смерті Т. Г. Шевченка, видання музичної бібліотеки львівського «Бояна».
Автограф не зберігся.
Датується 1888 р. на підставі заголовка першодруку.
Подається за першодруком.
«ЧОГО ТО ЧАСАМИ, ЯК СЯДУ ЗА ДІЛО...»
Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1888, № 4, стор. 63.
Автограф не зберігся.
Датується 1888 р. на підставі першодруку.
Подається за першодруком.
«ШЛЮ ДО ТЕБЕ МАЛИЙ СЕЙ ЛИСТОЧОК...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковані твори, стор. 74.
Автограф — ф. 2, № 722.
Датується орієнтовно 1890 р.
Подається за автографом.
«Моше, ним я тобі пригадаю, сею тріскою з нашого г а ю...» — за свідченням сестри Лесі Українки Ольги Ко-сач-Кривинюк, поезія була адресована Олександрі Судовщиковій і написана на березовій корі.
«ЗА ПРАВДУ, БРАТТЯ, ЄДНАЙМОСЬ ЩИРО...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори в п’яти томах, т. 1, К., Держлітвидав, 1951, стор. 55.
Автограф — ф. 2, № 842.
Датується орієнтовно 1890 р. на підставі автографа.
Подається за автографом.
«ДИВЛЮСЯ Я НА СМЕРТЬ НАТУРИ...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковані твори, стор. З, під заголовком «Сонет».
Поезія записана на звороті вірша «Натура гине — вся в оздобах, в злоті...» і закреслена. Початковий заголовок для обох віршів — «Сонети».
Автограф — ф. 2, № 747.
Датується за автографом 1890 р.
Подається за автографом.
ВИШЕНЬКИ
Вперше надруковано в журн. «Дзвінок», 1891, № 14, стор. 115. Автограф не зберігся.
Датується 1891 р. на підставі першодруку.
Подається за першодруком.
ПИТАННЯ
Вперше надруковано у журн. «Життя й революція», 1928, № 2, стор. 154.
Автограф — ф. 2, № 11, стор. 74—75.
Датується орієнтовно 1893—1894 р. на підставі автографа. Подається за автографом.
відповідь
Вперше надруковано в журн. «Жпття й революція», 1928, № 2, стор. 154.
Автограф — ф. 2, № 11, стор. 76—77.
Датується орієнтовно 1893—1894 р. на підставі автографа. Подається за автографом.
НА МОТИВ З МІЦКЕВИЧА
Вперше надруковано у збірці «Арго», К., 1914, стор. 40. Автограф — ф. 2, № 11, стор. 77—78.
Датується орієнтовно 1893—1894 р. на підставі автографа. Подається за автоірафом.
«КОЛИ ВЖЕ ЗАЧЕПИЛИ СІ ПИТАННЯ...»
Вперше надруковано в журн. «Нові шляхи», 1930, № З, стор. 82—83.
Автограф — ф. 101, № 322.
Датується 1894 р. на підставі листа Лесі Українки до М. Пав-лика 27.ІХ 1894 p., в якому був надісланий вірш.
Подається за автографом.
ПРОРОЧИЙ СОН ПАТРІОТА
Вперше надруковано в журн. «Народ», 1895, № 9, стор. 135— 136, під криптонімом «Н. С. Ж.».
Автограф не зберігся.
Датується 1895 р. за першодруком.
Подається за першодруком.
Поезія е відгуком на проватіканські статті «Наші національно-політичні відносини», «Про своїх людей» та ін., надруковані в газ. «Буковина», № 27—32 за 1895 р. Вислови з цих статей використовуються у творі.
Присвята редакторові «Буковин и».— Редактором газ. «Буковина» протягом 1895—1899 pp. був Осип Маковей.
Святоюрські вежі — собор святого Юра у Львові, кафедральна греко-уніатська церква, осередок католицької реакції в Галичині.
...р уськев обличчя, римською тіарою вінча-н е.— Йдеться про львівського митрополита С. Сембратовича, що 1895 р. став кардиналом у Римі.
«Руський С і о н» — церковна реакційна газета, що видавалася у Львові (1871—1883).
НА ПАМ’ЯТЬ 31 ПОЛЯ 1895 року
Вперше надруковано в журн. «Нові шляхи», 1930, № 5, стор. 48—50.
Автографи — ф. 101, № 338, із заголовком «Раді на незабудь», та ф. 2, № 682, із заголовком «На пам’ять 31 іюля 1895 року».
Датується за автографом.
Подається за авюграфом — ф. 2, № 682.
Сестрице люб а...— поезія присвячена Аріадні Михайлівні Драгомановій, дочці М. П. Драгоманова, двоюрідній сестрі Лесі Українки.
...сеє перше і безмірне горе...— смерть М. П. Драгоманова 20.VI 1895 р.
«Нові шляхи»— український лігературно-науковий, мистецький і громадський журнал прогресивного напряму. Виходив у Львові у 1929—1932 pp.
БОЖА ІСКРА
Вперше надруковано в журн. «Народ», 1895 p., № 15-16, стор. 254, в циклі «Невільничі пісні».
Автограф — ф. 2, № 11, стор. 89.
Датується 1895 р. на підставі першодруку.
Подається за першодруком.
SLAVUS — SCLAVUS
Вперше надруковано в журн. «Народ», 1895, № 15-16, стор. 255. в циклі «Невільничі пісні».
Автограф не зберігся.
Датується 1895 р. за першодруком.
Подається за першодруком.
БРАТОВІ Й СЕСТРІ НА СПОМИН
Вперше надруковано в наукових записках Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР «Радянське літературознавство», 1948, стор. 120—121.
Автограф — ф. 2, № 4.
Датується за автографом.
Подається за автографом.
«НЕ ДОРІКАТИ СЛОВО Я ДАЛА...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковагіі твори, стор. 8.
Автограф — ф. 2, № 728.
Датується за автографом.
Подається за автографом,
«КРОВ ТВОЯ —РУБІН КОШТОВНИЙ...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковані твори, стор. 9.
Автограф — ф. 2, № 728. В автографі викреслена третя строфа:
Мудрим людям достаються Поцілунки, лаври, квіти,
А поету на потіху Все криваві самоцвіти.
Датується за автографом.
Подається за автографом.
«ТАК ПРОЖИЛА Я ЦІЛУ ДОВГУ ЗИМУ...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковані твори, стор. 10.
Автограф — ф. 2, № 705.
Датується за автографом.
Подається за автографом.
«ТИ, ДІВЧИНО, ЖИТТЯМ РОЗБИТА, ГРАЙ!»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопуб-ліковані твори, стор. 11.
Автограф — ф. 2, № 707.
Датується орієнтовно 1897 р.
Подається за автографом.
ПРОКЛЯТТЯ РАХІЛІ
Вперше опубліковано в ЛНВ, 1918, т. 69, кн. 1, стор. 3—5. Автографи — ф. 2, № 733 (чорновий), та № 732 (чистовий), в якому закреслено 8 останніх рядків:
І зникла тінь в підземному Шеолі,
А крик лунав ще довго в чистім полі
І невиразною луною долетів
?о тихої вигнанниці — Марії.
син її крізь сон зненацька затремтів.
А мати здійняла свій погляд, повний мрії,
До зірки, та зоря вже ледве променіла —
На сході заграва, мов кров’ю, червоніла.
В чорновому автографі твір мав підзаголовок «Легенда», виправлений пізніше на «Апокриф».
Датується орієнтовно 1898 р.
Подається за чистовим автографом.
«ЯКБИ Я ЗНАВ, ЩО ЇМ НЕМА РЯТУНКУ...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори в п’яти томах, т. 1. К., 1951, стор. 168.
Автограф — ф. 2, № 727.
Датується орієнтовно 1898 р.
Подається за автографом.
IMPROMPT и
Вперше надруковано у виданні: