Дейл Карнегі. Як подолати неспокій і почати жити - Дейл Карнегі
Ця порада справила на мене величезне враження. Я вже багато років користуюся нею, й турбот у мене тепер небагато.
Час вирішує багато проблем. Він може вирішити у ту, що тривожить вас зараз.
Мені звеліли мовчати і лежати непорушно
Джозеф Л. Райан
ілька років тому я був свідком у справі, яка завдала мені багато клопоту. По завершенні справи я повертався додому потягом і несподівано відчув жахливий біль. Серцевий напад. Я майже не міг дихати.Коли я доїхав додому, лікар зробив мені укол. Я не лежав у ліжку — я впав просто у вітальні. Коли я отямився, то побачив священика, який прийшов дати мені останнє причастя!
Я побачив горе на обличчях моєї родини. Я знав, що випав мій номер. Згодом мені розповіли: лікар попередив мою дружину, що за півгодини я можу померти. Моє серце було таке слабке, що мені звеліли мовчати і лежати непорушно.
Я ніколи не був побожним, але знав, що не можна сперечатися з Богом. Тому я заплющив очі і сказав: «Твоя воля... Якщо це має статися зараз, то на все Твоя воля».
І тоді мені значно полегшало. Мій страх зник, і я почав думати про найгірший розвиток подій. Тоді найгіршим здавалося мені відновлення спазмів і жахливого болю — а потім усе закінчиться. Я зустрінуся з Творцем і спочину в мирі.
Я лежав на диванчику і чекав цілу годину, але біль не повернувся. Зрештою, я почав запитувати себе, що робитиму зі своїм життям, якщо не помру зараз. Я вирішив докласти всіх зусиль, щоб відновити здоров'я. Я перестану шкодити собі хвилюванням, тож поверну втрачені сили.
Це сталося чотири роки тому. Я так відновив сили, що навіть лікаря вразило покращення моєї кардіограми. Я більше не хвилююся. Я відчув смак до життя. Але можу чесно сказати, що якби не побачив найгіршого, якби не побачив своєї раптової смерті, то, напевне, зараз не був би тут. Якби я не прийняв найгіршого, то помер би зі страху та паніки.
Містер Райан сьогодні живий, бо скористався принципом, описаним у Магічній формулі — ПРИЙМІТЬ НАЙГІРШИЙ МОЖЛИВИЙ ВАРІАНТ.
Якби я не перестав хвилюватися, то давно був би у могилі
Конні Мак, великий бейсболіст
займався професійним бейсболом понад шістдесят років. У вісімдесятих, коли я щойно починав, у мене взагалі не було зарплатні. Ми тренувалися на вигонах та пустищах, перечіплювались через порожні бляшанки і підкови. Після гри ми пускали по рядах капелюха для збору грошей. Виручка була дуже скромна, крім того, я був єдиним годувальником своєї мами та молодших братів і сестер. Іноді баскетбольна команда виступала на приватних вечірках, щоб трохи заробити.У мене було багато причин для клопоту. Я був єдиним тренером, чия команда сім років підряд посідала останнє місце на чемпіонаті, єдиним тренером, чия команда програла вісімсот ігор за вісім років. Після серії поразок я втратив апетит і сон. Але я перестав тривожитися двадцять п'ять років тому, і я певен, що якби я тоді не заспокоївся, то давно б уже лежав у могилі.
Оглядаючись на своє довге життя (а я народився, коли президентом був Лінкольн), я думаю, що мені вдалося подолати тривогу за допомогою таких речей.
1. Я бачив, що тривога непродуктивна. Бачив, що вона заводить мене в нікуди і може зламати мою кар’єру.
2. Я бачив, що вона руйнує моє здоров'я.
3. Я був настільки зайнятий плануванням та виграванням нових ігор, що не мав часу переживати за вже програні матчі.
4. Нарешті, я взяв за правило ніколи не привертати увагу гравця до його помилок, поки не пройде доба після гри. Замолоду я перевдягався разом із гравцями. Якщо команда програла, я не міг утриматися від гострої критики на адресу гравців. Але це тільки побільшувало мої тривоги. Якщо ви критикуєте гравця перед його колегами, він утрачає мотивацію. І якщо я не був певен, що зможу стримати язика, то намагався не зустрічатися із гравцями відразу після програшу. Я не обговорював з ними поразку до наступного дня. До того часу я охолону, помилки здаватимуться не такими великими, говоритиму я спокійно, і розмова пройде конструктивно.
5. Я намагався надихати гравців, вихваляючи їх за перемоги, а не принижуючи пошуком недоліків. Я намагався знаходити добре слово для всіх.
6. Я побачив, що більше тривожуся, коли стомлений, тому спав по десять годин та ще й в обіди примудрявся подрімати.
7. Гадаю, я уникнув тривог і прожив довге життя завдяки постійній активності. Мені вісімдесят п'ять, але я не збираюсь на пенсію, поки не почну знову і знову розповідати ті самі історії, — це означатиме, що я старію.
Конні Мак не читав про те, як перестати хвилюватися, тож виробив свої правила. Чом би вам не скласти список правил, які допомагали вам у минулому, — і не записати їх тут?
Мої способи подолання тривоги чи неспокою:
1.
2.
3.
Я позбувся виразки шлунка і тривоги, змінивши роботу і ставлення до життя
Арден В. Шарп, Грін-Бей, Вісконсин
'ять років тому я хворів, та ще й депресія мене охопила. Лікарі сказали, що у мене виразка шлунка, і посадили мене на дієту. Я пив молоко і їв яйця, аж мене почало нудити від них. Але мені не покращало. Якось я прочитав статтю про рак. Мені здалося, що у мене всі симптоми цієї недуги. Тепер я не хвилювався. Я був нажаханий. Природно, що мій шлунок тепер палав вогнем. Останнім ударом було те, що у двадцять чотири мене визнали непридатним для служби у війську! Напевне, я був у кепському стані, хоч зазвичай у такому віці наступає розквіт фізичних сил.Я не бачив жодного променя надії. У відчаї я спробував проаналізувати, як довів себе до такого стану. І поступово мені відкрилася правда. За два роки до того я вів щасливе і здорове життя моряка, але мусив покинути море і піти