Націоналізм - Ентоні Д. Сміт

Ґелнер теж був готовий визнати ранню появу національного почуття в Англії (Gellner, 1983: 91-2, примітка); пор. також його погляд (Gellner, 1997: 51) і те, що на значній території Західної Європи був установлений союз культури і політики до того, як таку вимогу поставила логіка модерного (індустріального) суспільства. Це наводить на думку, що причина цього криється не в якійсь особливості Англії чи Британських островів, а в геополітичному та культурному місцеположенні Західної Європи; про що див. Orridge (1982).

(обратно) 96

Про єврейську діаспору та її поділ на ашкеназі та сефардів див. Seltzer (1980), Elazar (1986), Kedoune (1992) та Goldberg (1996).

(обратно) 97

Про тісний зв’язок між територією та націоналізмом див. есеї Hooson (1994) та Herb and Kaplan (1999). Schama (1995, особливо розд. 1–4) пропонує сугестивне судження пам’яті та краєвиду. Про широкомасштабне вивчення Росії див. Bassin (1991); а про сакральні території див. A. D. Smith (1999b).

(обратно) 98

Такий погляд, принаймні на стародавніх євреїв у Brandon (1967) і Stern (1972). Загальніше про рекурентний переніалізм див. Armstrong (1982).

(обратно) 99

Див. детальніше обговорення в A. D. Smith (2000a: розд. 2).

(обратно) 100

Більше про ці народи античного світу див. Wiseman (1973) і A. D. Smith (1986: розд. 2–5). Про античний та середньовічний Іран див. Frye (1966 і 1975); а про відкриття і відродження Єгипту доби фараонів див. Gershoni and Jankowski (1987). Про діаспори взагалі див. Armstrong (1976) та Cohen (1997).

(обратно) 101

Про національні обряди та закони у стародавніх державах Вавилонії та Ізраїлі див. Frankfort (1948) та Zeitlin (1984).

(обратно) 102

Про «націєтворення» див. Deutsch (1966). Застосування принципу самовизначення за деколонізації розглянув Mayall (1990, особливо розд. 4).

(обратно) 103

Існує вдосталь літератури про так зване «етнічне відродження» у Європі 1960-х і 1970-х років; див. зокрема Esman (1977), Stone (1979), A. D. Smith (1981а) та Guibernau (1996).

(обратно) 104

Про роль націоналізму й етнічної належності в країнах-правонаступницях колишнього Радянського Союзу див. Bremmer and Taras (1993) та Suny (1993), у Східній Європі див. Glenny (1990), а на Балканах див. Ramet (1996). Щодо найновішого оригінального аналізу ролі етнічної належності й держави в сучасних європейських, а надто центрально- і східноєвропейських націоналістичних рухах див. Schupflin (2000).

(обратно) 105

Детальніше про суперечки див. Giddens (1985) та A. D. Smith (1995: розд. 4).

(обратно) 106

Див. твердження Soysal (1994) про те, що за міжнародних угод емігрантам, як і громадянам європейських держав, хоч і надано якихось громадянських прав і привілеїв, усе ж їх упорядковано відповідно до практики кожної національної держави. Див. також Preece (1998) про впливи на етнічні меншини Європи.

(обратно) 107

Детальніше обговорення європейської культурної «ідентичності» та політичної консолідації див. A. D. Smith (1992), Schlesinger (1992) та Pieterse (1995), а також критичну оцінку Delanty (1995).

(обратно) 108

Див. також Bhabha (1994). Щодо ідеї нових довільніших і символічніших етнічних належностей у багатокультурних суспільствах див. Hall (1992). Див. також матеріали симпозіуму з приводу праці David Miller, за редакцією O’Leary (1996). Про суттєву відповідь на ліберальну багатокультурну аргументацію див. Barry (1999).

(обратно) 109

Про поняття «Франція» під час справи Дрейфуса див. Kedward (1965), а загальніше про французькі націоналістичні рухи див. Kohn (1967b), Eugene Weber (1991) та Gildea (1994).

(обратно) 110

Про символічну етнічну належність див. Gans (1979). Про поняття множинних, ситуативних ідентичностей див. Coleman (1958: Appendix), Okamura (1981) та Balibar and Wallerstein (1991).

(обратно) 111

Про постмодерні технологічні революції див. Harvey (1989); див. також Giddens (1991).

(обратно) 112

Ці абзаци спираються на A. D. Smith (1995: розд. 1) та есеї Featherstone (1990).

(обратно) 113

Існує багата, дедалі численніша література стосовно гендерних студій та націоналізму; див. зокрема Yuval-Davis and Anthias (1989) та спецвипуск за редакцією Kandiyoti (2000).

(обратно) 114

Про війну та націоналізм див. Marwick (1974) та A. D. Smith (1981b); про жертви у війну та церемонії в пам’ять про загиблих див. Mosse (1990), Gillis (1994) та Winter (1995, особливо розд. 4). Про нові військові дії окремих угруповань та їхні наслідки див. Kaldor (1999, особливо розд. 4).

(обратно) 115

Про значення «Калевали» для