Житловий кодекс України. Науково-практичний коментар станом на 05.05.2011 р - Колектив авторів

- при направленні на роботу за кордон - на весь час перебування за кордоном;

- при виїзді на роботу в райони Крайньої Півночі і в прирівняні до них місцевості - на весь час дії трудового договору, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР, - на весь час перебування в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях. Перелік районів Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостей встановлюється законодавством Союзу РСР;

- при виїзді на роботу в трудонедостатню сільську місцевість - на обумовлений договором строк.

3. Норми щодо бронювання закріплені в декількох спеціальних нормативно-правових актах:

- Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 5 лютого 1999 року № 38 "Про затвердження Положення про порядок забезпечення житловими приміщеннями осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту МНС України": ті житлові приміщення колишнього військового містечка, що їх займають наймачі (особи рядового та начальницького складу МНС України та працівники) і члени їхніх сімей, бронюються при направленні наймача на роботу за кордон на весь час перебування за кордоном. Житлове приміщення, що заброньовано за особами рядового та начальницького складу МНС України (працівниками), обліковується у квартирно-експлуатаційній службі органу (підрозділу) цивільного захисту МНС України і в МНС України в книзі обліку заброньованих житлових приміщень.

- Ст. 38 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": особи, які направлені або приїхали за вільним наймом на роботу в зони відчуження, безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, а також особи, які працюють на територіях радіоактивного забруднення за контрактом, мають право на бронювання жилого приміщення за попереднім місцем проживання на весь час роботи в зазначених зонах.

4. Бронювання не застосовується до службових жилих приміщень та до жилої площі в гуртожитках.

5. Жилі приміщення бронюються також за членами сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу (крім членів сім'ї, яким належить право на частину паєнагромадження, у зв'язку з чим за ними при тимчасовій відсутності зберігається жиле приміщення), а при наявності згоди власника - й за членами сім'ї громадянина, якому належить будинок (частина будинку), квартира на праві приватної власності.

Бронювання жилого приміщення не допускається, якщо до наймача пред'явлено позов про розірвання чи зміну договору найму цього приміщення або про визнання ордера недійсним, а також в інших випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Коментована стаття наводить приблизний перелік підстав, що забороняють бронювання жилого приміщення:

- до наймача пред'явлено позов про розірвання договору найму цього приміщення,

- до наймача пред'явлено позов про визнання позову недійсним,

- в інших випадках.

Якщо є спір про право на житлове приміщення, то до його вирішення немає підстав для видачі охоронного свідоцтва (броні).

У разі бронювання жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення, що бронюється, видає наймачеві або членові його сім'ї охоронне свідоцтво (броню). У разі виникнення спору питання вирішується в судовому порядку.

1. Форма охоронного свідоцтва (броні) затверджена постановою Ради Міністрів УРСР від 9 вересня 1985 р. № 342.

2. Для одержання охоронного свідоцтва (броні) наймачем (членом його сім'ї) подається заява.

До заяви додаються:

- копія трудового договору (при виїзді на роботу за трудовим договором), а в інших випадках - клопотання відповідного підприємства, установи, організації;

- довідка з місця проживання про склад сім'ї та прописку за формою, встановленою для квартирного обліку.

Членом сім'ї, який виїжджає до місця роботи особи, що забронювала жиле приміщення, подається лише заява з зазначенням номера і дати охоронного свідоцтва (броні), раніше виданого на це приміщення.

Охоронне свідоцтво (броня) видається громадянину в двох примірниках, з яких перший він здає житлово- експлуатаційній організації під розписку на другому примірнику, що залишається у нього.

Охоронне свідоцтво (броня) зберігається в житлово-експлуатаційній організації як документ суворої звітності.

3. Охоронне свідоцтво (броня) втрачає чинність по закінченні строку, на який його було видано, при вибутті громадянина на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті, а також у випадках, коли воно судом анульоване достроково чи визнане недійсним.

Якщо наймач та члени його сім'ї не повернулись у заброньоване жиле приміщення протягом шести місяців після закінчення строку дії броні, договір найму жилого приміщення за позовом наймодавця може бути розірвано в судовому порядку.

1. Під поверненням у заброньоване жиле приміщення слід розуміти фактичні дії - вселення з метою постійного проживання.

2. Строк закінчення броні вказаний в охоронному свідоцтві. Цей строк визначається:

- при направленні на роботу за кордон - на весь час перебування за кордоном,

- при виїзді на роботу в райони Крайньої