Житловий кодекс України. Науково-практичний коментар станом на 05.05.2011 р - Колектив авторів

- Рішення від 9 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян).

- Рішення від 6 липня 1999 року у справі за конституційними поданнями Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень частини шостої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини сьомої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа щодо права на пільги).

5. Серед підзаконних документів, що регулюють відносини по оплаті за комунальні послуги можна назвати:

5.1. Указ Президента України від 28 грудня 2007 року "Про Концепцію ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг".

В Указі аналізується сучасний стан системи ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг, мета концепції ціноутворення, основні напрями та механізми розвитку державного регулювання цін/тарифів у сфер житлово-комунальних послуг, заходи щодо реалізації концепції.

5.2. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2005 р. № 481 "Про затвердження Порядку встановлення тимчасових норм споживання, нормативів якості та режимів надання житлово-комунальних послуг".

Цей Порядок визначає механізм встановлення місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування тимчасових норм споживання житлово-комунальних послуг II групи (холодної та гарячої води, централізованого опалення, вивезення побутових відходів), нормативів якості послуг та режимів їх надання з урахуванням технічних можливостей підприємств житлово-комунального господарства, кліматичних та інших місцевих умов.

5.3. Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25 квітня 2005 року № 60 "Про затвердження Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді".

Відповідно до Порядку органами місцевого самоврядування, власниками житлових будинків визначаються виконавці таких житлово-комунальних послуг:

- з управління будинком, спорудою або групою будинків;

- з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій;

- з ремонту приміщень, будинків, споруд, передбачених пунктом 4 частини першої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги";

- з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення.

6. Щодо кожного з видів житлово-комунальних послуг існують підзаконні документи, що регулюють правила надання послуги та порядок застосування тарифів.

6.1. Постанова Кабінету Міністрів від 21 липня 2005 р. № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення".

6.2. Постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 10 березня 1999 року № 309 "Про тарифи на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам".

6.3. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357 "Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення".

Цією Постановою затверджено Типовий договір про користування електричною енергією та Типовий акт-претензія.

6.4. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. № 2246 "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання".

6.5. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1010 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів".

Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

1. Всі три види договорів найму житла (див. коментар до ст. 61 ЖК) є оплатними. Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно п. 6 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. № 560: "У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше _____ числа місяця, що настає за розрахунковим." Тобто кожен балансоутримувач житлового приміщення самостійно визначає строки внесення плати за утримання будинків та прибудинкових територій.

2. Підприємства - надавачі житлово-комунальних послуг можуть пред'являти вимоги сплати боргу за спожиті житлово-комунальні послуги за весь період його існування. У разі недосягнення згоди щодо порядку погашення боргів за спожиті житлово-комунальні послуги, це питання може бути вирішено в судовому порядку.

Суди мають право обмежити період, за який може бути стягнуто борг, строком позовної давності. Цивільним кодексом визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду за вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У ст. 257 ЦК встановлено загальну позовну давність тривалістю три роки (лист Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 17.05.2007 р. № 12/1-64).

3. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із договору найму (ч. 1 ст. 64 ЖК).

4. З метою погашення заборгованості з квартирної плати та плати за житлово-комунальні послуги було прийнято:

- Закон України від 20 лютого 2003 року "Про реструктуризацію заборгованості