Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів
2. Порядок заняття певними видами діяльності регулюється різноманітними нормативно-правовими актами, включаючи відомчі, та нормами Господарського кодексу України.
3. Поняття «обов’язок» дано в коментарі до статей 31—32 даного Кодексу.
4. Поняття «не пізніше трьох днів» дано в коментарі до ст. 32 даного Кодексу.
5. Порядок звернення вироку суду до виконання визначений у ст. 404 КПК України. Суд разом зі своїм розпорядженням про виконання обвинувального вироку надсилає копію вироку тому органу, на який покладено обов’язок виконати вирок. З метою забезпечення виховного впливу вироку суд надсилає його копію в необхідних випадках підприємству, установі, організації за місцем роботи засудженого.
6. Копія вироку має бути завірена гербовою печаткою, підписом голови суду або судді, який виніс рішення по справі, та відповідати іншим вимогам, що ставляться до документів з діловодства й документообігу. До копії вироку суд видає супровідний лист, надрукований на бланку суду та зареєстрований у журналі вихідної кореспонденції.
7. Документ, що надавав право особі на заняття певними видами діяльності, вилучається у присутності засудженого до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, про що складається акт у трьох примірниках, один з яких видається на руки засудженому, другий — направляється у кримінально-виконавчу інспекцію, а третій — підшивається у відповідну справу з діловодства, що ведеться в органі, який вправі видавати (позбавляти) ліцензії.
8. Про виконання вимог вироку суду орган, який має право анулювати дозвіл на заняття певними видами діяльності, направляє письмове повідомлення у кримінально-виконавчу інспекцію та суд, якщо отримав копію вироку для виконання.
Вимоги до такого повідомлення викладені у коментарі до ст. 32 даного Кодексу.
9. Виходячи зі змісту статті, що коментується, орган, який має право анулювати дозвіл на заняття певними видами діяльності, в установлений законом строк зобов’язаний здійснити три системні дії: а) анулювати ліцензію; б) вилучити її у засудженого; в) направити письмове повідомлення у кримінально-виконавчу інспекцію КВІ та суд.
Якщо зазначений орган не виконає хоча б однієї з цих умов, виникають підстави для притягнення винних посадових осіб до передбачених законом видів юридичної відповідальності, включаючи кримінальну (ст. 382 КК).
Стаття 34. Обов'язки засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю1. Засуджений до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю зобов’язаний виконувати вимоги вироку суду, надавати за вимогою кримінально-виконавчої інспекції документи, які пов’язані з виконанням даного покарання, повідомляти інспекцію про місце роботи і проживання чи їх зміну, з’являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції. У разі неприбуття засудженого без поважних причин він за поданням кримінально-виконавчої інспекції може бути підданий приводу органом внутрішніх справ. Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції у призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.
2. Засудженому забороняється без дозволу кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.
1. Засуджений до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю має права та обов’язки, що випливають з правового статусу засуджених (ст. 63 Конституції України; статті 7—10 КВК), та крім цього обов’язки особи, яка відбуває зазначене покарання.
2. Термін «виконувати» означає здійснювати що-небудь, реалізовувати завдання, наказ, задум і т. ін., проводити в життя.
Чинним законодавством України на засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю покладається виконання чітко визначених у статті, що коментується, обов’язків. При цьому їх виконання передбачає як вчинення конкретних, зазначених у цій статті дій, так і утримання від певних дій, зокрема і тих, що встановлені у ч. 2 статті, що коментується, — виїзд за межі України без дозволу КВІ.
3. Поняття «вимоги вироку суду» дано у Коментарі до ст. 31 КВК України.
4. Вимоги КВІ щодо засудженого мають бути законними виходячи з того, що органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України (ст. 19 Конституції України). При цьому вимога може бути усною або письмовою й такою, що не виходить за межі службових повноважень посадової особи КВІ. Під перевищенням влади або службових повноважень треба розуміти:
а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства;
б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, а за відсутності цих умов — або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку;
в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально;
г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.
Відповідно до чинного законодавства України та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, персонал КВІ належить до категорії службових осіб як представники влади.
5. Документ — це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, яка має юридичне значення, шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці, дискеті або іншому носії.
Офіційними є документи, що складаються і видаються службовими особами від імені органів державної влади, органів місцевого самоврядування,