Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів
Указані документи є підставою для постановки особи, яка була звільнена від відбування покарання (статті 152—155 КВК), на облік КВІ та застосування до нього тих правообмежень, що складають зміст покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Стаття 31. Обов'язки кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю1. Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; контролює додержання вимог вироку суду засудженим, власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за місцем роботи засудженого, а також органом, що має право анулювати дозвіл на заняття відповідним видом діяльності, яка заборонена засудженому, вживає заходів до припинення порушень вимог вироку; вносить подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу засуджених, які не з’явилися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин, організовує початковий розшук засуджених, місцезнаходження яких невідоме, та надсилає матеріали до органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених.
2. У разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом вироку суду щодо особи, позбавленої права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, кримінально-виконавча інспекція надсилає матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом.
1. Облік — це засвідчення, встановлення наявності, з’ясування кількості чого-небудь; реєстрація людей із занесенням у відповідні списки для їх використання де-небудь, з’ясування їх наявності і т. ін.; система реєстрація процесів якої-небудь діяльності в її кількісному та якісному виявах з метою спрямування, контролю тощо.
Засуджені до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю реєструються Кримінально-виконавчою інспекцією у спеціальному журналі обліку осіб, засуджених до цього виду покарання у день отримання копії вироку суду та інших документів, про які йдеться в коментарі до ст. 30 КВК України.
2. У встановлені законом терміни КВІ після взяття засудженого на облік направляє письмове повідомлення до суду, який виніс обвинувальний вирок, органу та установі виконання покарань, з яких було звільнено цю особу, та в інші органи (до органу, який вправі анулювати дозвіл займатися певними видами діяльності; підрозділи у справах громадянства і міграції та реєстрації фізичних осіб територіальних органів внутрішніх справ тощо).
3. Після взяття засудженого на облік його одразу викликають у КВІ (неповнолітні особи — з одним із батьків або особою, яка їх замінює) для роз’яснення порядку та умов відбування даного покарання, правових наслідків у разі порушення вимог закону та ухилення від відбування цього покарання. За результатами співбесіди засуджений дає підписку про виконання обов’язків, що випливають з вироку суду та інших нормативно-правових актів, і заповнює анкету.
У повідомленні про виклик засудженого до КВІ зазначається обов’язок цієї особи про пред’явлення зазначеному органу виконання покарань таких документів:
а) довідки з місця роботи про те, яку посаду вона обіймає або який вид робіт виконує, або копії трудового договору (засуджені, які працюють у приватних підприємців);
б) трудової книжки та ксерокопії з неї — для осіб, які не працюють.
У подальшому зазначені документи надаються на вимогу КВІ один раз на рік до закінчення строку відбування даного виду покарання.
4. Контроль (франц. controle — перевірка, від ст.-франц. contre-role — список, що має дублікати для перевірки) — перевірки законів, рішень тощо.
Свою контрольну функцію КВІ здійснює шляхом:
1) перевірки засуджених за місцем роботи. За її результатами КВІ складає акт у двох примірниках, один з яких залишається на підприємстві, в установі, організації, а другий — з відміткою про ознайомлення власника підприємства зберігається в особовій справі засудженого та використовується для усунення виявлених недоліків;
2) щорічної (одноразової) звірки документів і записів у них, про які йшлося у п. 3 коментаря до цієї статті;
3) нагляду за поведінкою цієї категорії засуджених, для чого один раз на три місяці направляються письмові запити про те, чи притягувалися ці особи до адміністративної чи інших видів юридичної відповідальності;
4) виконання інших завдань, що випливають з правового статусу КВІ (див. коментар до ст. 13 КВК).
5. Поняття права власності дано у ст. 316 ЦК України. Відповідно до цивільного законодавства, суб’єктами права власності є український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені у ст. 2 ЦК. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. При цьому на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Враховуючи, що, відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України, всі суб’єкти права власності рівні перед законом та те, що засуджені до винесення обвинувального вироку й після цього вправі вільно обирати собі місце роботи (ч. 1 ст. 43 Конституції України), КВІ