Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів
Стаття 29. Порядок виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
1. Суд, який постановив вирок про позбавлення засудженого військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, після набрання ним законної сили направляє копію вироку органові чи посадовій особі, які присвоїли це звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас.
2. Після одержання копії вироку, яким засудженого позбавлено військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, орган чи посадова особа, які присвоїли це звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, вносить до відповідних документів запис про позбавлення засудженого цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу і вживає заходів до позбавлення його всіх прав і пільг, пов’язаних з цим званням, рангом, чином або кваліфікаційним класом.
3. Стосовно військовослужбовця запасу копія вироку надсилається до військового комісаріату за місцем його проживання.
4. Орган або посадова особа протягом місяця з дня одержання копії вироку сповіщає суд, який постановив вирок, про його виконання.
1. Покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу передбачене ст. 54 КК України. Кримінальне законодавство закріплює, що засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Отже, для застосування даного виду кримінального покарання необхідна наявність двох підстав: 1) наявність в особи військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; 2) визнання особи винною у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
2. Цей вид покарання застосовується виключно як додаткове покарання (ч. 2 ст. 52 КК).
3. Оскільки жодна із санкцій норм Особливої частини КК України не передбачає позбавлення засудженого військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, рішення про застосування цього виду покарання приймається безпосередньо судом, який при вирішенні питання про застосування такого покарання повинен врахувати конкретні обставини розглядуваної кримінальної справи, в тому числі тяжкість вчиненого злочину, особу винного та інші обставини і, відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», зобов’язаний навести у вироку мотиви такого рішення
4. Зміст цього виду покарання полягає в тому, що, з одного боку, воно чинить моральний вплив на засудженого, а з іншого — завдає засудженому певних матеріальних обмежень і втрат, оскільки позбавляє його тих пільг і переваг, якими він наділявся і користувався в установленому законом порядку у зв’язку з наявністю у нього відповідного звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
5. Військовими є звання, що присвоюються військовослужбовцям, які проходять службу у Збройних Силах України, СБУ та інших військових формуваннях, а також військовозобов’язаним.
6. Спеціальними є звання, що присвоюються працівникам міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, державної податкової адміністрації, податкової міліції, митних органів та деяким іншим категоріям службовців.
7. Ранги встановлюються для працівників дипломатичного корпусу, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування. Класні чини передбачені для працівників прокуратури. Кваліфікаційні класи встановлюються для суддів, судових експертів та деяких інших категорій фахівців.
8. Приписи ст. 54 КК України не поширюються на всі види звань, що носять кваліфікаційний характер, тобто такі, що підтверджують визнаний державою рівень професійної майстерності (наукові ступені та вчені звання, спортивні розряди, професіональні кваліфікаційні розряди). Тому цих звань суд не вправі позбавляти особу. Чинний Кримінальний кодекс України не передбачає також можливості позбавлення засудженого почесного звання або державних нагород за вироком суду.
9. Перелік відповідних військових і спеціальних звань, рангів, чинів і кваліфікаційних класів, а також підстави та порядок їх присвоєння визначаються відповідними нормативно-правовими актами. Приміром, ч. 6 ст. 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» встановлює, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються такі спеціальні звання:
1) рядовий склад — рядовий внутрішньої служби;
2) молодший начальницький склад — молодший сержант внутрішньої служби; сержант внутрішньої служби; старший сержант внутрішньої служби; старшина внутрішньої служби; прапорщик внутрішньої служби; старший прапорщик внутрішньої служби;
3) середній начальницький склад — молодший лейтенант внутрішньої служби; лейтенант внутрішньої служби; старший лейтенант внутрішньої служби; капітан внутрішньої служби;
4) старший начальницький склад — майор внутрішньої служби; підполковник внутрішньої служби; полковник внутрішньої служби;
5) вищий начальницький склад — генерал-майор внутрішньої служби; генерал-лейтенант внутрішньої служби; генерал-полковник внутрішньої служби.
10. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про дипломатичні ранги України» від 28 листопада 2002 р., в Україні встановлюються такі дипломатичні ранги: Надзвичайний і Повноважний Посол; Надзвичайний і Повноважний Посланник першого класу; Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу; радник першого класу; радник другого класу; перший секретар першого класу; перший секретар другого класу; другий секретар першого класу; другий секретар другого класу; третій секретар; аташе. Згідно зі ст. 2 цього ж Закону, дипломатичні ранги присвоюються особам, які перебувають на державній службі, принципи, завдання та функції якої відповідають дипломатичній службі