Студії з української етнографії та антропології - Федір Кіндратович Вовк

ЦІЙ формі дверей, явна річ, відповідають і одвірки, зрубані зовсім особливим способом, з бічними вставками, що дають дверям зовсім закруглений вигляд (мал. II).

Тепер здебільшого на Україні двері роблять уже на залізних завісах. а раніше їх робили, а подекуди Й тепер іще роблять, на веріях, чи верейках угорі та на бігунах унизу. Для замикання дверей служить або звичайна задвірка дерев'яний з нарізами зверху брусок, що його пересувають ключем, цебто дерев’яним чи залізним патичком, що його кінець може спускатися під прямим кутом, коли його всадити в маленький отвір в стіні кало дверей. На цьому принципі зроблені й значно складніші дерев'яні замки, що своєю дотепністю не уступають перед більшою частиною замків, описаних у відомій праиі ген. Pitt-Rivers'a: On the development and distribution of primitiv Locks and Keys L. 1883.

Щоб закінчити мову про двері, треба ще згадати про поріг, що його в багатьох місцевостях України, особливо в Галичині та на Волині, роблять дуже високий, щоб до сіней не могла пройти вода та щоб туди не входила худоба.

План хати. Цілком однокамерного житла, існування якого на Україні можна було б припускати, спираючись на аналогію з югослав’янами та на загальну теорію розвитку людського житла, тепер уже на цілому просторі території, що її займає українське населення, оскільки нам відомо, зовсім уже немає. А втім, сліди таких жител, мабуть, переховались у вигляді пережитку старовинних споруджень, що про них згадують літописи під назвами: истьби. ыстобъка, чи истопка (Ипат. лгг. 203, 170, 350). Назви ці існують на півночі України та в Білорусі і досі як терміни: стебка, іздебка, Істопка 19 тощо; ці назви дають невеликій однокамерній будові, зробленій у зруб Із брусів, здебільшого обмазаній та побіленій, з дуже невеликим віконцем, а иноді тільки з просвітом без шкла, часто без стелі, а иноді І з стелею, але майже завше з піччю або у вигляді грубого вогннша з каміння, складеного без цементу, або у вигляді справжньої печі, здебільшого без комина, але иноді й з димарем. Як ставилась літописна істопка, що, однак, без сумніву, отоплювалась, нам невідомо; але те, то ми сказали про сучасну нам будову, яка переховала цю назву, дає нам, здається, цілковите право думати, що в ній могли й жити, хоч тепер її вже вживають для переховування варева, цебто харчів, як-то квашені буряки, капуста, картопля та инші продукти, що мерзлі стають ні до чого. Тому нам здається, що ми без найменшого прибільшення можемо висловити припущення, що ця іздебка, або істопка, і була колись однокамерним житлом східніх слав'ян, бо ж ми знаходимо її назви в літописах в текстах, які стосуються і до Новгорода, і до Смоленська, і до околиць Кнїва. Стебка, що П ми знайшли □ селі Сушках на Волині, стоїть окремо від хати, має піч з комином; в її плані вже єсть натяк на перехід до двохкамерного спорудження, бо ж дві стіни її продовжено, і вони знаходяться під стріхою, цебто їм потрібна тільки передня стіна, щоб перетворитися в справжні сіни. Инша стебка, що її нам довелося бачити в селі Рудня-Могилянська, недалеко від містечка Ушомира, також на Волині, являє собою теж однокамерне спорудження зі стелею, але без самостійної стріхи, яку заступає спільна стріха з повіткою, чи шопою.

Двохкамерні хати трапляються на Україні дуже рідко, і, власне кажучи, їх можна зустріти як загальнопошнрене житло тільки в Закарпатській Україні, і то майже виключно на західньому схилі Кариатів, у Мармарошсько му та Бережському комітатах Угорщини, де нам довелося бачити їх у селах

Золотареві (Ötvösfalva), Данилові (Soialva), Дисичеві (Rokamesö), Kyiu-ниці (Kusnica). СтроЙні (Malmos) тощо. Найзвичайніший тнп цих хат, що їх назверхній вигляд показано на табл. IX. мають два відділи: сіни та властиву хату, хоч трапляються й варіяції. Одна з таких варіяцій, що ми ії знайшли у Кушниці, являє собою хату , що має вхід просто з вулиці, без сіней і скла дається з властивої хати та кліті, цебто комори з окремим входом, а друга варіяція, що в ній сіни перетворились в хату (або, може, й з самого початку були нею в однокамерній формі), являє собою вже кімнату на угорський зразок. Трапляються, звичайно, двохкамериі хати і скрізь на Україні, але виключно в формі бідної або нескінченої будови, як, наприклад, хата на табл. (X, а. А звичайний, так би мовити, класичний тип української фгн трьохкамерний. що складається з сіней, з властивої хати по один бік їх та з комори — по другий бік.

Так би мовити, нормальний розвиток цього плану, бо ж такий розвиток найчастіше трапляється, — це перетворення комори в другий покій для перебування в ньому людей та виділення комори з плану хати й приміщення її у дворі. Ця зміна звичайно заходить у двох випадках: або коли жонатий син живе разом з батьками, або коли заможність господаря збільшується настільки, що він дозволяє собі розкіш мати чисту половину, щоб приймати там гостей тощо. Дальша зміна цього плану полягає в тому, що один або навіть обидва покої переділюють перегородками, і хата поділяється при цьому на дві частини: хату й кімнату *.

За перегородку в таких випадках буває иноді вузька та довга груба, що ії комин проходить під зводом дверей та виходить в димар печі. Иноді перегороджують і сіни, задня частина їх перетворюєгься в кухню або в кімнату, що сполучається з двома сусідніми, і тоді вже виходить дім на п’ять покоїв. Ця остання форма, що витворилася, як бачимо, шляхом правильної еволюції, яку було нам досить легко спостерегти, становить найбільш розповсюджений на Україні тип домів духовенства, міщан та «полупанкін». Але, повертаючись до попередніх форм, ми повинні зазначити ще дві з них. Одна, що її ми бачили п селі Кшюнівш на Полтавщині, утворилась розвиненням плану трьохкамерної хати таким способом, що переділені було сіни та їх задню частину переробили на кухню, повернувши отвір печи до цієї кухні, а цілу піч залишивши » хаті; до комори, що була поруч з сіньми, прибудували додаток у формі критої галері йки Друга форма, що трапляється на Кубані, являє собою розвиток двохкамерної хатн, що стався таким способом, як і розвиток трьохкамерної, цебто переділенням сіней иа сінн та кухню,