Українська література » Наука, Освіта » Теорія неймовірності - Максим Іванович Дідрук

Теорія неймовірності - Максим Іванович Дідрук

Читаємо онлайн Теорія неймовірності - Максим Іванович Дідрук
а левенята взагалі не бавляться тільки тоді, коли сплять. І далі автори відео висловлюють припущення, що малюки тиранозаврів могли бути такими самими: пухнастими грайливими звірятками, які гасають одне за одним поміж листя гігантської папороті.

Припущення заманливе, одначе ні. Ні. Тиранозаврячий молодняк, може, і був пухнастим, але точно не грайливим. Молоді тиранозаври були безжальними машинами для вбивства. Й ось чому.

Тиранозаври народжувалися зовсім крихітними, завбільшки з голуба, а потім швидко росли, перетворюючись на семитонних монстрів. Палеонтологи порахували, що середньостатистичний Ті-рекс віком до десяти років набирав по 2 кілограми ваги на день. Мабуть, треба розтлумачити, що це означає. З’ївши два кілограми м’яса, хижак не погладшає на два кілограми, коли воно перетравиться. Якась частка піде на енергетичні потреби організму, а неперетравлені рештки стануть екскрементами. Приріст ваги буде незначним. Інакше кажучи, щоб набирати по 2 кілограми щодня, тиранозаври мусили практично безперервно напихати шлунки їжею. А оскільки вони не були травоїдними… ну, ви розумієте… Крихітні пухнасті рексики мали споживати просто немислиму кількість плоті щодня.

І це не єдиний аргумент на доказ надзвичайної ненажерливості тиранозаврів.

Палеонтологи давно звернули увагу на парадокс, пов’язаний із тероподами пізнього крейдового періоду. Нагадаю, тероподи — це двоногі динозаври-хижаки, до яких, зокрема, належить і Ті-рекс. Так ось, учені зауважили, що тероподи траплялися лише двох розмірів: гігантські на кшталт тиранозавра та мізерні на зразок велоцираптора, якого ви можете пам’ятати з «Парку Юрського періоду». У пізній крейді були хижі динозаври з вагою понад тонну й вагою до 60 кілограмів, але майже нічого в проміжку між ними. У чому парадокс? Такий розподіл неприродний. Уявіть сучасних сухопутних хижаків африканської савани та подумки розташуйте їх у порядку зростання величини. Ви отримаєте плавний градієнт за розміром: вухаті лисички, потім шакали, за ними гієни, гепарди, леопарди та, зрештою, леви. Розміри африканських хижаків приблизно рівномірно розподілені вздовж цієї шкали. Кожна з тварин займає визначену нішу та полює на конкретну здобич. Якщо ж побудувати аналогічний градієнт для хижих тероподів, центральна його частина виявиться порожньою. Всюди, де мешкали тиранозаври, середньорозмірних тероподів просто не існувало. Якби така ситуація склалася в нинішній Африці, саваною блукали б самі леви та вухаті лисички — і більше нікого.

Дивно, хіба ні?

Насправді парадокс доволі легко пояснити. Як вам уже відомо, тиранозаври народжувалися невеликими. Очевидно, що поки вони були дітлахами, то й харчувались інакше, ніж дорослі. Тиранозаври-підлітки не мали достатньої сили в щелепах, щоби трощити масивні кістки гадрозаврів чи броньовані коміри трицератопсів, а тому полювали на менших і слабших жертв. Полювали так успішно, що зрештою витісняли з ніші всіх тероподів відповідного розміру. Тиранозаврячий молодняк був таким ненажерливим, що поряд із ним не залишалося місця жодним іншим хижим динозаврам. Ці малюки поглинали всю здобич, яку за інших умов споживало б одразу кілька видів. Левенята, щоби бути схожими на них, мусили би з’їдати все, що впольовують гієни, гепарди та леопарди разом узяті.

Тому Kurzgesagt, звісно, круті, проте навряд чи тиранозаври-підлітки були грайливими пухнастиками. То були машини для вбивства, які не мали часу на невинні пустощі.

Поліомієліт

2018-го Україна стала світовим лідером за захворюваністю на кір, хворобу, яку донедавна вважали подоланою. Причому в Сербії, що йшла другою після України, зафіксували вдесятеро менше випадків кору. Восени 2021-го Україна стабільно трималася серед країн із найвищим рівнем смертності від коронавірусу й водночас — і цілком очікувано — мала найнижчий у Європі відсоток вакцинованого населення. Тоді ж у ЗМІ з’явилася новина про випадок поліомієліту в півторарічної дитини з Рівненської області. Батьки свідомо відмовилися від щеплень через релігійні переконання. Дівчинка тепер ризикує залишитися паралізованою на все життя. А оскільки поліовірус часто поширюється безсимптомно, навіть один випадок з ускладненнями є доказом серйозного спалаху.

Хоча це ще не найстрашніше в цій історії. Після підтвердження діагнозу медики вирушили до громади, де виявили поліомієліт, одначе змогли вакцинувати лише третину з 243 дітей, які там мешкають. У частини були тимчасові протипокази, а 48 родин узагалі навідріз відмовилися від вакцинації. І це те, що осягнути найважче.

Поліомієліт — це інфекційне захворювання, що вражає центральну нервову систему, здатне спричиняти гострий параліч й іноді смерть. Хворіють і діти, й дорослі, хоча найвразливіші саме діти віком до 5 років. Можливий легкий перебіг хвороби, проте важкі паралітичні форми майже завжди призводять до каліцтва. Важкого перебігу зі стовідсотковою ймовірністю можна уникнути завдяки щепленню. За минулі пів століття успішне застосування інактивованої та оральної вакцин дало змогу ліквідувати поліомієліт майже в усьому світі. За останні десять років одиничні спалахи реєстрували тільки в Республіці Конго, Пакистані, Сирії, на півночі Нігерії та в Афганістані. Ну і в Україні. Двічі. 2015-го на Закарпатті й 2021-го в Рівненській області.

Які ще аргументи потрібні? Щось дуже й дуже негаразд із нашим суспільством, якщо в контексті охорони здоров’я Україна опиняється поряд із Конго, Сирією й Афганістаном, і, схоже, ніхто цим не переймається. І це на тлі того, що в Афганістані ще не так давно точилася війна, а зараз владу захопили таліби, у Сирії військовий конфлікт триває вже майже десятиліття, у Нігерії та Пакистані вакцинації агресивно опираються ісламські фундаменталісти (2013-го пакистанські релігійні фанатики вбили 22 медичних працівників, і через це вакцинацію проти поліомієліту призупинили). Замисліться лишень: Україну, хай із недосконалою, але все ж активною системою охорони здоров’я, згадують на рівні з цими країнами як один з осередків поліомієліту у світі.

На жаль, ми забули, чим саме завдячуємо вакцинації. Кожен третій серед усіх, хто зараз читає цю книгу, живий завдяки вакцинам. Трохи більше ніж століття тому, 1900 року, одне з десяти немовлят помирало до свого першого дня народження, а до 5 років помирали ще двоє з десяти (залежно від країни). До появи вакцини 1963 року епідемії кору прокочувалися світом що два-три роки, забираючи понад 2,5 мільйона життів. Віспа впродовж п’ятнадцяти століть тільки в Європі призводила до смерті щонайменше 400 тисяч людей щороку. А ще був кашлюк, який викликав спазматичний кашель і легко вбивав немовлят; дифтерія, що зумовлювала системну органну недостатність і часто закінчувалася смертю; правець, який насичував тіло смертельним нейротоксином. Нині більшість родин ні з чим таким не стикаються саме завдяки вакцинам. Вакцини ефективно позбавляють усіх перелічених недуг.

Чи то пак позбавляли. Поки люди не припинили вакцинуватися.

Не вистачає слів, щоб описати, який це колосальний крок назад. Ми дозволили страху, фейкам, брехні та невігластву заглушити голос

Відгуки про книгу Теорія неймовірності - Максим Іванович Дідрук (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: