Хто і де зірвав бліцкриг - Федір Трохимович Моргун

Упродовж багатьох віків українські церкви зводилися всім миром на найвищих, найкрасивіших місцях, які мали здорове біополе. Знаходячись у храмі, православні прихо-жани заряджалися позитивною енергією, що примножувала їхню силу, розум і доблесть. Сталін і його банда це добре розуміли і тому, за своїм злим заміром, руйнували церкви дощенту. Протягом «безбожної» п’ятирічки була вчинена найбільш кривава розправа над священнослужителями.

Жахливі цифри кількості жертв наведені вище. Такі ж переслідування спіткали й українську культуру, дух українства в свідомості людей.

Тому чесний і неупереджений аналіз злочинних діянь Сталіна зобов’язує винести його нелюдській політиці безжальний вирок. Знищення кращих представників усіх верств населення Росії та інших республік (дворянства, купців, офіцерів, учених, письменників, артистів, селянства, релігійних діячів, інтелігенції, козацтва), ув’язнення в тюрми і табори без суду і слідства багатьох мільйонів невинних людей, терор і масові розстріли — це злочини проти людства, яким немає виправдання.

Чи є на земній кулі країна і народ, які тільки протягом останнього століття так безжально винищували? На фронтах Першої світової, громадянської, голодом 1921 року, повоєнною розрухою, злочинною колективізацією, організованим геноцидом 1933 року, постійними сталінсько-бе-ріївськими репресіями — розстрілами та засланнями мільйонів людей у 30-і роки. І врешті десятки мільйонів жителів України загинули в боях, винищувались загороджувальними загонами, проти них організовували каральні операції, вони гинули в концтаборах у війну 1941—1945 років. Наші бездарні радянські історики-підлабузники навмисне занижували кількість загиблих від репресій і у війнах. Чому до цього часу мовчать учені, яким належить заявити, як позначилися на здоров'ї народу, особливо жінок та їхніх дітей і онуків, безкінечні жахи від постійних гарматних і кулеметних обстрілів білих, червоних, зелених, махновців, численних іноземних окупантів у 1914— 1921 роках, а потім — ще нещадніших бомбардувань фашистськими та своїми літаками, грому гармат і вогню всієї тієї зброї, якою випалювалася українська земля, знищувався український народ. Фізичний, моральний і духов-ний терор сіяв постійний страх у людей, і це вростало в гени і не могло не позначитися на здоров'ї жителів України.

Мало хто з моїх земляків народження 1910—1924 років залишився серед живих. Вони загинули на фронтах або у фашистському полоні, в якому опинилися винятково зі злочинної волі Сталіна. Внаслідок цього небаченого в історії людства погрому десятки мільйонів українців, котрі народилися в 30-х — на початку 40-х років, залишилися без батьків, і знову ж таки ті, хто народився в 30-х, 40-х, 50-х і наступних десятиліттях, залишилися без батьків, дідів, братів, а часто і без бабусь, матерів і сестер, найвірніших і найкращих носіїв рідної мови і виконавців рідної пісні, яких також косила коса фашистської і сталінської смерті на війні і на каторжних роботах у Німеччині.

Головна причина нинішньої тяжкої демографічної ситуації в Україні та, що Гітлер і Сталін знищили тих, хто повинен був народжувати дітей, хто жив би й працював на благо українського народу сьогодні. Подумай, шановний читачу, і про те, як все це позначилося на кількох поколіннях нашого народу, вихованих без батьківської уваги та ласки, без допомоги старшого брата, без мудрого діда, а часто і без бабусі та старшої сестри, котру вивезли на принизливу працю в Німеччину або мобілізували на підземні роботи в шахтах Донбасу, Кривбасу чи на лісоповал у Сибіру!

17 листопада 1941 року Ставка Верховного Головнокомандування, виконуючи волю Сталіна, видала вже згадуваний наказ № 0428, у якому ставилося завдання: «У тилу німецьких військ руйнувати і спалювати дотла всі населені пункти на віддалі 40—60 кілометрів у глибину від переднього краю і на 20—30 кілометрів управо і вліво від доріг; використовувати для цього авіацію, артилерію і мінометний вогонь, команди розвідників, лижників і партизанські диверсійні групи, оснащені пляшками з запалювальною рідиною. Для підриву і підпалювання населених пунктів створити в кожному полку команди «охотников »-добровольців по 20—ЗО чоловік. Знаменитих сміливців за відважні дії по знищенню населених пунктів представляти до урядових нагород» (Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг. — М.: Республика, 1995, с. 316). Цим бузувірським наказом нашими ж бомбами і снарядами знищувалися наші люди, які опинилися з вини Сталіна на окупованій території. Спалювалися їхні будинки і подвір'я.

Що це значить: нищити дотла бомбами, снарядами і мінометами в глибину від фронту на 40—60 кілометрів і на 20—ЗО кілометрів управо і вліво від доріг? Це значить, що була категорична команда Сталіна знищити всі населені пункти, всі до єдиної хати. А в усіх цих містах і селах, у кожній хаті жили радянські люди: жінки, діти і діди, бо чоловіки військово-призовного віку були в Червоній Армії.

Під нашими бомбами, під нашими снарядами, нашими мінами разом з населеними пунктами гинули ні в чому не повинні радянські люди, сім'ї воїнів Червоної Армії. Шановний читачу! Вияви особливу увагу при аналізі цієї злодійської команди Сталіна.

Фронт на місці довго не стояв. Спочатку наші війська відступали, а потім часто контратакували, відганяли фашистів на сотні кілометрів назад. І так протягом чотирьох років. Бої проходили на території Радянського Союзу, куди прорвалися фашисти, а що стосується України, то вона була окупована повністю і більшість населених пунктів тут переходили з рук у руки по два, три і більше разів. Коса смерті, занесена Сталіним і Гітлером, винищувала українців на всій території України.

Світова історія не знала нічого подібного. Навіть Атті-ла, Чингісхан, Тамерлан не нищили жінок і дітей підкорених народів, не запроваджували суцільної тактики «спаленої землі». До цієї сатанинської акції додумались лише два злодії: Сталін і Гітлер.

Обманюючи свої народи і світову спільноту, виявляючи безмірне лукавство, цинізм і немислиму підлість, Гітлер і Сталін брехали з усих сил і віртуозно звалювали провину на «обставини»: вороже капіталістичне оточення — зовнішні і внутрішні вороги — для Сталіна, комуністи — для Гітлера.

Але якщо більшість сучасних німців розібрались у суті фашистської ідеології та засудили гітлеризм, то багатьом моїм співвітчизникам ще належить розпізнати справжню роль нашого «вождя» і засудити його нелюдський більшовизм.

Проблему злодіянь і засудження більшовицько-сталін-ського режиму я розгорнуто поставив у книзі «Безсмертна душа України», над якою працював у 1989—1990 роках і здав у київську редакцію «Сільські вісті» в червні 1991 року — ще за правлячої комуністичної партії і радянської влади, коли і в голову не могло прийти те, що сталося в кінці 1991 року, — розвал СРСР і заборона компартії. В тій книзі прямо звертався до керівників Комуністичної партії СРСР і України із закликом відмежуватися від політики злочинного більшовицько-сталінського тоталітарного