Перегляд позитивного мислення: на основі нової науки про мотивацію - Гебріел Еттінген

які стосувалися реальності, що стояла на їхньому шляху (затримка перед перешкодою); четверта група вдавалася до «зворотного контрастування», спочатку подумки міркуючи про ключове слово про негативну реальність, а потім — ключове слово про позитивне майбутнє, і робила це двічі. Відтак усім учасницям запропонували подумати про міжособистісні бажання й зацікавлення та оцінити свій рівень енергії й активності. Через два тижні після досліду ми роздали анкету, пропонуючи учасницям перелічити, яких заходів вони вжили для здійснення своїх бажань. Учасниці вказали на два найважчі для реалізації заходи й коли саме вони вчинили ці дії.

Результати були дивовижні. Ми сподівалися, що ментальне контрастування дасть усім учасницям поштовх до дії, але, коли ми розглянули одержані дані, то побачили, що лише деякі студентки, які вдавалися до ментального контрастування, відчули більше енергії й негайно спробували реалізувати свої бажання. Ключ був такий: чи вважають вони, що мають для початку гарний шанс на успіх. Якщо в студенток були надії на успіх, що спиралися на минулий досвід, то ментальне контрастування дало їм змогу відчути себе набагато енергійнішими та більш схильними до дії, ніж учасниці інших груп. Якщо студентки, які вдавалися до ментального контрастування, вважали успіх малоймовірним, то відчували в собі менше енергії та робили для здійснення своїх бажань менше, ніж інші учасниці (див. мал. 2).

Отже, цей дослід свідчить, що ментальне контрастування навіть корисніше, ніж ми передбачали. Власне, вам не конче потрібно якогось запалу, щоб реалізувати своє бажання. Якщо мрія не дуже реальна або її неможливо здійснити, то чи не краще покинути її й зосередитися на іншому бажанні, котре ви зможете задовольнити? Якщо ви гарний баскетболіст і не вельми вправний музика й вам треба обрати перспективне поле діяльності, то чи варто по чотири години на день вправлятися на скрипці, сподіваючись потрапити до Джульярдської школи? Подумайте-но про стан фрустрації, у якому ви опинитеся, коли приймальна комісія раз у раз відхилятиме вашу кандидатуру. Чи не краще націлитися на бажання, котре ви зможете реалізувати й котре вам більше до душі, — наприклад стати центровим у баскетбольній команді в коледжі своєї громади?

Міжособистісне зацікавлення

Мал. 2. Що вища очікуваність успіху, то частіше учасниці ментального контрастування намагалися вдовольнити свою зацікавленість. Такого зв’язку не спостерігалося в мисленні учасниць, котрі діяли в контрольних умовах (втішання, зупинка перед перешкодою, зворотне контрастування).

Схоже, що найбільше користі люди одержують від скеровування зусиль на реалізацію не першого-ліпшого, а здійсненного бажання. Звичайно, ви знаєте людей, які переймаються мріями, які мають мало шансів на здійснення, прирікаючи себе на роки розчарувань; аж нарешті вони полишають їх і успішно беруться до здійснення інших, що реалізуються з меншими зусиллями. Батько одного мого приятеля Кевіна був засновником і генеральним директором великої корпорації. Коли Кевіну було десять років, його батько, котрому переступило за сорок, помер від серцевого нападу. Відтоді Кевін мріяв заснувати власну несамовито успішну компанію. Кевін гарно вчився й після закінчення школи захопився чудовою, на його думку, ідеєю створити новий веб-сервіс. Він намагався знайти банки, які позичать йому гроші на стартап, але всі йому відмовили, сказавши, що його сервіс подібний до багатьох, що вже є на ринку. Тоді він узяв якусь суму з сімейного бюджету й позичив у друзів, але того бракувало для покриття всіх витрат сервісу. Минуло кілька років, Кевін заробляв на себе, але від проекту особливої віддачі не було. У респектабельній школі він склав іспити на магістра бізнесу і йому вдалося одержати посаду початкового рівня у великій компанії. Сьогодні він не підприємець і не виконавчий директор компанії, але в нього добре оплачувана улюблена робота менеджера середньої ланки. Він розуміє, що батькові було до снаги заснувати компанію, а йому — ні. Після кількох невдач він знайшов свій шлях у житті, і нічого більшого йому не треба.

На початку 1990-х років психологи вивчали питання, як мотивувати людей, але науковці залишили поза увагою проблему того, як людям на щодень виплутуватися зі скрути. Наше дослідження довело, що ментальне контрастування могло б допомогти людям в обох випадках: активніше діяти, коли для цього є підстави, і відходити від справи, коли це потрібно. Це було знаряддям саморегуляції, яке допомагало людям ефективніше використовувати свою енергію й не просто скеровувати свої зусилля на реалізацію бажань, але й робити це розумно. Люди, чиї ідеї створення нового бізнесу виявлялися новими й практичними, відчули в собі приплив енергії для укладання бізнес-планів, пошуку інвесторів і початку роботи з їхніми стартаповими компаніями. Інші, як-от Кевін, на певному рівні відчули, що їм не пасує бути підприємцями, а правильний вибір бажання їм буде до снаги й заощадить роки безплідних і недоцільних зусиль.

Мені здавалося, що за межами довготривалих проектів, як-от заснування власного бізнесу, ментальне контрастування здатне допомогти з багатьма щоденними складнощами. Людина, яка має з кимось не зовсім робочі стосунки, могла б удатися до ментального контрастування, зрозуміти завади в собі, які перешкоджають гармонізувати стосунки з партнером, розійтися, звільнитися й налагодити задовільніші стосунки з іншою людиною. Або ось шкільна вчителька стояла в черзі по каву, о восьмій ранку починаються уроки, а в неї ще десять людей стоїть попереду. Вона могла або дочекатися своєї черги й спізнитися, або відмовитися від кави та встигнути на урок. У цьому разі вона відмовилася б від свого бажання напитися кави й могла б зробити це після уроку. У будь-якому випадку вона рішуче робила б своє. Вона знайшла б свій шлях і рухалася в цьому напрямі. А якби кожен так робив? Чи не було б щоденне життя простішим, багатшим й повноціннішим? Отакий потенціал я побачила в ментальному контрастуванні.

Перевірка теорії

Перш ніж я могла запропонувати людям ментальне контрастування як знаряддя саморегуляції, щоб зробити щоденне життя простішим, а розвиток на роки вперед повноціннішим, мені треба було підтвердити, що мої початкові результати можна припасувати до різних бажань і способів вимірювання націленості на них. Насамперед я вивчала бажання, з приводу яких людям було б найпростіше генерувати позитивні фантазії, та вимірювала, який вплив ментальне контрастування справляло на рівень енергійності людей, націлених на здійснення бажання.

Я почала з того, хоч як це дивно, що подалася до модельної агенції й попросила надати мені світлини привабливих чоловіків-моделей. Зібравши журі зі студенток, я попросила дівчат оцінити, наскільки ці моделі принадні, ставні та симпатичні, на їхню думку. Щасливець, котрий полонив наше журі, одержував найвищий загальний бал.

Після цього я залучила