ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло - Філіп Джордж Зімбардо

Дослідники також вивчали вплив меншості в контексті імітованих засідань присяжних, де незгодна меншість не допускала одностайного прийняття думки більшості. Меншість ніколи не любили, і її вплив спрацьовував поволі і поступово. Вона осягала найкращий результат, коли учасники виявляли чотири властивості: послідовно утримували тверду позицію, були впевнені у собі, уникали догматичного і жорсткого підходу, володіли методами суспільного впливу. За таких умов вплив більшості можуть перекреслити кілька завзятих осіб.

Як ці властивості незгодної меншості, насамперед її наполегливість, дають змогу впливати на більшість? Більшість набуває схильності приймати рішення без використання індивідуальних навичок системного і критичного мислення учасників групи. Беручи під увагу силу впливу групових норм на творення індивідуальних поглядів, індивідуальні навички використовуються в мінімальному обсязі. Натомість опір меншості змушує інших учасників уважніше опрацьовувати інформацію[264]. Дослідження показують, що рішення групи є більш творчими і обдуманими, коли у ній є незгодна меншість, аніж коли такої нема[265].

Якщо меншість здобуває прихильників, навіть коли помиляється, є надія й для меншості, що має рацію. У суспільстві більшість захищає статус-кво, а за інновації й зміни відповідає меншість, незадоволена ситуацією чи здатна побачити нові, творчі, альтернативні рішення актуальних проблем. За французьким теоретиком суспільства Сержем Московісі[266], конфлікт між перспективами стійкої більшості і дисидентської меншості — важлива передумова інновацій і революцій, що спричиняють позитивні суспільні зміни. Індивід постійно задіяний у двосторонньому процесі: адаптується до сформованих суспільних норм, ролей та інструкцій, але також впливає на суспільство для зміни цих норм.

СЛІПЕ ПІДПОРЯДКУВАННЯ НОСІЄВІ ВЛАДИ: ПРИГОЛОМШЛИВИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ МІЛҐРЕМА

«Я шукав спосіб зробити експеримент Аша ціннішим для людей. Використаний тест на конформізм — оцінка довжини відрізків — не задовольняв мене. Я думав, чи вдасться групі примусити будь-яку особу до вчинку, значення якого буде для людей вагомішим, наприклад до агресивної поведінки щодо інших, скажімо, завдавати щоразу сильніших ударів струмом. Але щоб вивчити груповий ефект... я мав знати, як поводитиметься людина без групового тиску. У цьому місці мої думки зосередилися на запитанні: як далеко може зайти особа, виконуючи вказівки експериментатора?»

Ці роздуми Стенлі Мілґрема, учня і наукового асистента Соломона Аша, розпочали низку визначних експериментів, що згодом стануть відомими як дослідження «сліпого підпорядкування авторитету». Його зацікавлення цією проблемою виникло із глибокого особистого занепокоєння готовністю, з якою нацисти, виконуючи накази, вбивали євреїв під час Голокосту.

«[Моя] лабораторна парадигма... була науковим виявом загального зацікавлення владним впливом і занепокоєння мого покоління, особливо нас, євреїв, автократіями Другої світової війни... Вплив Голокосту на мою психіку підсилив власне зацікавлення покірністю і визначив форму дослідження цього явища»[267].

Я би хотів відтворити для вас ситуацію, перед якою поставав типовий учасник дослідження. Потім я підсумую результати і коротко опишу десять важливих висновків, що допоможуть зрозуміти зміни поведінки в повсякденному житті. На завершення ми ознайомимося із модифікаціями парадигми, на прикладі аналогій з реального світу (див. в примітках коментарі щодо моїх особистих відносин зі Стенлі Мілґремом[268]).

ПАРАДИГМА ДОСЛІДЖЕННЯ МІЛҐРЕМА

Уявіть, що в недільній газеті ви бачите таке оголошення і вирішуєте зголоситися. До участі у першому дослідженні набирали лише чоловіків, проте жінки знадобилися в наступному, тож я запрошую всіх читачів взяти участь у цьому уявному експерименті.

Оголошення

ЗАПЛАТИМО 4.00$

ЗА ГОДИНУ ВАШОГО ЧАСУ

Потрібні особи для дослідження пам’яті

Для участі в науковому дослідженні пам’яті й процесу навчання запрошуємо 500 чоловіків. Дослідження проводиться у Єльському університеті.

Кожному учаснику заплатимо 4.00$ (плюс 50 центів на дорогу) приблизно за одну годину часу. Ви нам потрібні лише на одну годину — без жодних подальших зобов’язань. Можете вибрати зручний для вас час (ввечері, в будні чи вихідні).

-Відсутні вимоги щодо особливої підготовки, освіти чи досвіду. Нам потрібні:

Робітники заводів

Службовці

Некваліфіковані

Перукарі

Бізнесмени

Клерки

Кваліфіковані фахівці

Телефоністи

Будівельники

Продавці

Офісні працівники робітники

Інші

-Вік учасників від 20 до 50 років. Студенти не можуть взяти участь у дослідженні.

--Якщо ви відповідаєте вимогам, заповніть поданий нижче купон і надішліть його професору Стенлі Мілгрему, факультет психології, Єльський університет, Нью-Гейвен. Точне місце і час проведення дослідження вам повідомлять. Дослідники залишають за собою право відмовити будь-якому кандидату.

--4.00$ (плюс 50 центів на дорогу) вам заплатять одразу після прибуття до лабораторії

-----

ПРОФЕСОРУ СТЕНЛІ МІЛҐРЕМУ, ФАКУЛЬТЕТ ПСИХОЛОГІЇ, ЄЛЬСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ, НЬЮ-ГЕЙВЕН, КОННЕКТИКУТ.

Я хочу взяти участь у дослідженні пам’яті й процесу навчання. Мій вік — від 20 до 50 років. Я отримаю 4.00 $ (плюс 50 центів на дорогу) у разі участі в дослідженні.

По прибутті до лабораторії у Linsly-Chittenden Hall на території Єльського університету, вас і ще одного кандидата зустрічає дослідник, чиї серйозна поведінка і білий лабораторний халат свідчать про наукову важли вість експерименту. Ви потрапили сюди, щоби допомогти науковій пси хології зрозуміти, як через покарання вдосконалити людську пам’ять і процес навчання. Науковець пояснює вам, чому це нове дослідження важливе з практичного погляду. Завдання просте: один із вас буде «вчи телем», який даватиме «учню» для запам’ятовування пари слів. Під час перевірки вчитель подає слова-ключі, а учень називає відповідні асоці ації. Якщо відповідь правильна, вчитель дає схвальний відгук: «добре» або «правильно». Якщо учень припускається помилки, вчитель одразу карає, натискаючи на важіль грізного на вигляд апарата, і учня вдаряє електричним струмом.

На генераторі ви бачите 30 важелів, починаючи з низької потужності (15V). У кожного наступного важеля на 15 вольт вища потужність. Експериментатор каже, що у разі помилки учня вам потрібно щоразу натискати важіль наступного — вищого рівня. На панелі управління зазначено не лише напругу, а й її словесні описи. Десятий рівень (150V) — «Сильний удар», 13-й рівень (195V) — «Дуже сильний удар», 17-й рівень (255V) — «Інтенсивний удар», 21-й (315V) — «Надзвичайно інтенсивний удар», 25-й рівень (375V) — «Небезпечний для життя удар», а 29-й і 30-й рівні (435V і 450V) позначені зловісним знаком XXX (хардкор болю і влади).

Ви разом з іншим добровольцем тягнете жереб, щоб визначити, хто яку роль отримає. Вам випадає вчитель, а другому учаснику — учень. (Жереби підтасовано, інший учасник — працівник, який завжди отримує роль учня). Це чоловік середнього віку з делікатними манерами і ви допомагаєте провести його до сусідньої кімнати. «Тож зараз ми підготуємо учня до отримання покарання» — дослідник звертається до вас обох. Руку учня прив’язують і до правого зап'ястя прикріплюють електрод. Електрогенератор у сусідній кімнаті передаватиме електричні удари учню