Українська література » Любовні романи » Довірся мені - Альбіна Вишневська

Довірся мені - Альбіна Вишневська

Читаємо онлайн Довірся мені - Альбіна Вишневська

- Тільки коли привітаєш так, як треба. А потім уже я подумаю.

- Слухай, а ти не нахабний, га?

- Дуже, - чергова приваблива усмішка з'явилася на його вустах.

- Не буду.

- Тоді мені доведеться тебе навчити, як мені подобається, щоб мене вітали.

- Ще чого! - смикнулася, але його сильні руки не давали можливості вирватися.

Микита схилив голову і жадібно вп'явся губами в губи Юлі, відчув, як вона з придихом відповіла, стиснувши його сорочку пальчиками.

- Розумниця, мала, - поцілував почервоніле дівчисько в ніс, долонею прибираючи неслухняне пасмо. - Ти думаєш, я так швидко тобі пробачу ту відмову?

- Дурень! - Юля стукнула Граніна в груди і сіпнулася сильніше.

- Дійсно… дурень, що пішов тоді, - відповів глузливо.

- Тобі нічого не світить.

Але тут Микита засміявся, та так щиро, що сильніше притис її голову до своїх грудей.

- Це питання часу, повір.

Гранін якось нервово видихнув, відчувши в грудях неймовірну ніжність до цієї дівчини. Хоч зараз би відвіз куди очі дивляться, але в салоні авто сидів син.

Юляж у свою чергу була просто збентежена таким натиском, але безглуздо було заперечувати, що це збуджувало. Він збуджував, його поведінка була занадто нахабна, хоча донедавна такі випади здавались їй вульгарними і недоречними.

- Ти занадто самовпевнений, Микито, - відсунулась від чоловіка і з серйозним виглядом дивилася в його гарні очі.

- В яблучко, мій психолог, - черговий поцілунок був ніжніший і солодший, Юлі навіть довелося сильніше втиснутись у його тіло.

Якщо так поцілунки збуджували, то боялася уявити, або навпаки хотіла дізнатися, яким він буде, коли залишаться наодинці. Нервово видихнула і нарешті знайшла управу на нього:

- Твій син чекає на атракціони!

Граніну довелося зібратися думками з останніх сил і погодитись.

- І ти їдеш з нами, це не обговорюється, Юль, - губами проїхався по її щоці, - я справді скучив.

- Ти ж не відчепишся, так?

- Ні, - посміхнувся переможно, коли Юлька закотила очі, але, відірвавшись від нього, все ж таки пішла в бік автомобіля. Микита наздогнав дівчину і виявив свою галантність, допомагаючи дівчині сісти в салон.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Скачати книгу Довірся мені - Альбіна Вишневська
Відгуки про книгу Довірся мені - Альбіна Вишневська (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: