Імперія обіцянок та гріхів - Кері Блек

Ми опинились з Серією у воді, серед блискучого, мерехтливого океану. Відкривши очі я бачили, як переді мною майнув хвіст русалки. Я знала про них, але бачила вперше. 

Хвіст Серії переливався різними відтінками сірого, мов гладке каміння на дні океану. Луска була дрібною, але виблискувала м’яким сріблястим сяйвом. 

Серія допомогла мені винурити на поверхню. Я ковтала повітря дуже швидко. Та не встигла я отямитись, як Серія почала співати. 

Її спів був дуже знайомий. Ніжний та м’який, як оксамит. 

- Це ти, - промовила я до неї. - Ти співала, коли я опинилась в Люксорії.

Вона кивнула, з глибин океану, після її співу винирнув дивний пучок зелених водоростей. 

- З’їж це, якщо хочеш вижити, — сказала вона, притискаючи рослину до моїх рук.

- Що це? — запитала, все ще дихаючи уривчасто.

- Магічні водорості. Вони тимчасово перетворять тебе на одну з нас. Це твій єдиний шанс знайти ключ і продовжити своє випробування.

Ця дівчина занадто багато знає. Я подивилася на водорості, відчуваючи страх і водночас відчай. Я знала, що вибору немає. І, глибоко вдихнувши, проковтнула їх.

Відчуття були неймовірними, тепла хвиля пройшла моїм тілом, ноги злилися разом, покриваючись лускою, яка виблискувала червоним світлом. 

- Ласкаво просимо в наш світ, Алісіє Лоран, - посміхнулась Серія. - А тепер подивимось на, що ти здатна.

Серія пірнула у воду та я через декілька хвилин вагань, поплила за нею. 

Я відчувала, як вода огортає мене, мов м’який і теплий плащ, але водночас надає дивовижну свободу. Моє тіло здавалося легшим, ніж повітря, і кожен рух був невимушеним і плавним. Перші хвилини перетворення були трохи дивними, хвіст русалки, тепер частина мене, реагував на найменший намір, змушуючи ковзати вперед зі швидкістю, яку я навіть не уявляла.

Я завжди боялась води та зараз це не мало значення. 

Помітила, що навіть дихання стало спокійним, наче я завжди була частиною підводного царства.

Серія, яка пливла поруч, виглядала спокійно, її сірий хвіст гармонійно зливався з водною стихією. 

Я пришвидшилась, відчуття легкості, свободи і водночас величі підводного простору наповнювали мене, даруючи щось схоже на ейфорію.

- Обережно, барʼєр! - крикнула Серія, коли я мало не врізалась у невидимий барʼєр створений імперією.

- Ми так швидко допливли до барʼєру? - зупинилась та розглядувала ледь помітний блиск.

- Це ти швидко вчишся, - підмигнула вона. - Нам потрібно, поспішати, дія водоростей скоро закінчиться.

- А для чого я взагалі тут? — я зупинилася, поглянувши на Серію, що пливла трохи попереду.

- А ти думаєш, що я манила тебе ключем просто так? — Серія відповіла з легкою усмішкою, але в її погляді з’явився натяк на серйозність. Вона зупинилась, плавно розвернувшись до мене. - Нещодавно на пляжі я знайшла ключ, дивний такий, наче від величезних дверей. Я згадала, що Амарія розповідала про випробування імператриць та ключі. Та коли я вирішила торкнутись ключа, він зник. І через якийсь час я знову його знайшла в печері та не чіпала більше. Знала, що ти зʼявишся та я покажу тобі шлях.

- Як ви взагалі звʼязались з Амарією? І що означають ваші тату?

Серія повернулась до мене правим плечем. На суші воно виглядало як витончене плетиво листя та гілок, але під водою, малюнок змінився, перетворившись на хвилі, які здавалися живими. 

- Це більше, ніж символ. Це зв’язок із нашим світом і його секретами, — пояснила вона, проводячи пальцями по лініях, які переливалися блідо-синім світлом. — На суші моє тату показує, що я частина природи, зв’язана з сушею. Але тут, у воді, воно нагадує, що я насправді сирена.

Сирени та русалки мають спільні корені, але вони, як істоти так і не вивчені. Від імперії вони ховались довгий час та сотню років тому підводні створіння все ж заявили про себе та визнали, що вони будуть підкорятись імперії, взамін, що та припинить полювання на них... Сирени знайшли прихисток в королівстві Люксорії, а русалки поклялись служити Інвідії. Та зізнатись я ніколи їх не відрізняла. 

Я здивовано дивилась на її тату. Невже Амарія якимось чином стала теж підводною істотою? Але як? І як вона оминула барʼєр, щоб хоча б познайомитись з Серією. Я відразу запитала це у сирени.

Серія зітхнула, її вираз обличчя пом’якшав. 

- Сирени давно виявили, що бар’єр, який створили імператори, не скрізь досягає дна. Під водою є вузькі проходи, і ми можемо ними скористатися. Так ми й познайомились з твоєю сестрою, коли я припливла до берегів імперії. А щодо другого питання, то це вже краще запитай у своїх предків. Ти ж знаєш, що в сімʼї Лоран завжди народжуються три доньки, три зовсім різних і водночас найрідніших людини.

- За легендою одна з них успадковує магію землі, - продовжила я. - Друга полумʼя, а третя стихію води. Та я завжди думала це лише стосується магії, а не перетворення на русалок чи інших істот.

- Сирен, - коректно поправила вона мене. - Ми це розум, спокуса та незалежність, а русалки це гармонія, природа та… дивовижне почуття правди. Ми різні тут, - вона торкнулась своіх скронь, а потім серця. - І тут. Та повертаючись до твого питання, можу відповісти, що все залежить від схильності людини. Поклик Амарії до океану був дуже сильний, тому вона і змогла перетворитись на одну з нас.

Я посміхнулась думці, що сестра знайшла свій справжній шлях. Справді обидві мої сестри знайшли себе. 

- Твоя подорож приведе тебе до істини,  - мовила зненацька сирена та злегка підмигнула. - Іноді, щоб знайти відповіді, потрібно зануритися глибше, ніж здається.

Підводний світ Люксорії був одночасно захопливим і небезпечним. Серія повела мене до глибокої ущелини, де вона в останнє бачила ключ. Вода навколо ставала густішою, темрява огортала нас, але вдалині виднілося сяйво ключа.

Ми підливли ближче та зупинились перед камʼяними воротами, оздобленими різьбленими хвилями, які створили щілини, поміж яких і побачили ключ.

Він виглядав, як щось чарівне та загадкове. Його ручка була прикрашена витонченими завитками, а в центрі сяяла велика магічна куля з містичним рожево-фіолетовим світлом. Металевий корпус із плавними лініями та декоративними елементами. Він лежав серед гладких каменів, ніби чекаючи на того, хто розкриє його таємницю.