Король Лір - Вільям Шекспір
___________
Вільям Шекспір
КОРОЛЬ ЛІР
William Shakespeare, «King Lear», 1606
0110
Друкований текст для вичитування взято з:
Вільям Шекспір. Твори в шести томах. Том 5.
Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.
Відмінна якість:
електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!
Оцифрований текст взято з інтернету.
© Переклав з англійської Максим Рильський
© Сканування та коректура: Aerius (ae-lib.org.ua), 2004
© Вичитування, правка, форматування і оформлення: OpenBook, 2021
© Електронна бібліотека класики української та світової літератури «Відкрита книга»
2021
1 - Геката - у давніх греків богиня підземного царства, повелителька духів і відьом.
2 - Тобто і об’єктом його гніву.
3 - В оригіналі coronet, зменшене від crown - корона. Критики звернули увагу на те, що Лір віддає дочкам лише малу, тобто герцогську, корону, і висловлювали припущення, що велику корону, як емблему суверенної влади, він вирішив зберегти для себе. Був висловлений і здогад, що цю малу корону Лір спершу мав намір віддати Корделії, щоб виділити її з-поміж сестер, і що в цьому полягав його таємний задум.
4 - Том із Бедлама - Том - прізвисько, яке часто давали божевільним. Бедлам - притулок для божевільних у Лондоні, заснований в будинку колишнього Віфліємського (Bethleem) монастиря. Хворі там не одержували ні їжі, ні одягу.
5 - Едмунд кепкує з тих, хто здатний пояснювати всі вчинки людей впливом руху зірок. Чотири ноти, проспівані ним, створюють какофонію.
6 - При Якові І роздача торгових монополій приватним компаніям і окремим особам (особливо з числа придворних) досягла розмірів, які викликали загальне обурення і ряд протестів з боку парламенту.
7 - За часів Шекспіра такий спосіб розшуку злочинців уже практикувався.
8 - Сарумська рівнина, на якій був розташований замок легендарного короля Артура Камелот, славилася гусьми.
9 - Свячена водичка - йдеться про придворні лестощі.
10 - Мерлін - чарівник і пророк, що нібито жив наприкінці V - на початку VI ст. Лір, за Голіншедом, жив у IX ст. до н. е.
11 - Флібертіджібет - один з бісів, згадуваних у книзі Харснета «Викриття чудесних папістських крутійств». Звідси, а частково з фольклорної традиції, взято і імена інших «злих духів», яких далі називає Том.
12 - Вітольд - святий, який вважався захисником від мари, що її нібито насилала на людину нечиста сила.
13 - Гадають, що ця згадка про Нерона підказана Шекспіру Рабле (англійський переклад «Гаргантюа» з’явився 1592 р.). Але у Рабле Нерон грає на флейті, а на вудочку ловить (і не риб, а жаб) імператор Троян.
14 - Через річку, Бетсі, плинь! - Едгар починає, а блазень підхоплює уривок із старовинної англійської балади.
15 - Гей, пастушку...- Теж уривок з балади.
16 - Тобто вбрання по-східному розкішне.
17 - Ці слова блазня, відповідь на зауваження Ліра - «Ми повечеряємо вранці»,- сприймаються в даній ситуації як жарт. Проте деякі коментатори вбачають у цій репліці інший, прихований зміст, бо це останні слова блазня перед зникненням не лише зі сцени, а й з дії взагалі. Причина цього зникнення коментується по-різному, пояснюють її навіть умовами тогочасного театру: в Шекспіровій трупі було тільки 12 акторів, і дехто з них виконував по дві ролі. У виставі «Король Лір» актор, що грав блазня, виконував і роль Корделії. Так чи інакше, на сцені ці персонажі жодного разу не «стикаються».
18 - Як брат мій...- тобто герцог Корнуел.
19 - Едгар не зраджує себе, кажучи «батьку», оскільки так взагалі зверталися до старої людини.
20 - Ці слова, що переривають «проповідь» Ліра і звертають його думки на інше, коментатори пояснюють тим, що Лір, ставши в позу проповідника, тримає перед собою за звичаєм капелюх. Але можливе й інше пояснення: в своєму маячному стані Лір раптом помічає повстяний Едгарів капелюх і далі говорить, показуючи на нього.
21 - Тут і в двох подальших репліках Едгар, вдаючи із себе простого селянина, в оригіналі розмовляє соммерсетською говіркою.
