Українська література » Фентезі » Книга імен - Джил Грегорі

Книга імен - Джил Грегорі

Читаємо онлайн Книга імен - Джил Грегорі

Він аж застогнав, помітивши розбиту, розпухлу щоку Йаелі. У Ділона з носа текла кров. А декого з жінок-утікачок, хто б вони не були, уже знову впіймали.

Це кінець.

З великої зали вийшов чорнявий чоловік та енергійно покрокував до них. Високий, елегантний, упевнений. «Ач, який мажор!» — подумав Девід, і очі його видирали нутрощі з того чоловіка. Він відчув, як виструнчилися Темні янголи при наближенні зверхника.

— Прем'єр-міністре ді Стефано, ми спіймали Шепарда. Що накажете з ним робити?

Ді Стефано.

Та не встиг ді Стефано розтулити рота — з-під стійки реєстрації з диким виттям вискочила якась постать.

Жінка.

Вона підлетіла до ді Стефано, розмахуючи чимось довгим і блискучим. Впала на нього, встромлюючи свою зброю йому прямо в серце — напрочуд сильно й глибоко для такої тендітної статури.

Ді Стефано роззявив рота від шоку, тихо булькнув — і звалився горілиць.

Від спантеличення Темні янголи відпустили полонянок. Гукаючи на допомогу, двоє кинулися до тіла, а ще троє — до нападниці.

Вона оскаженіло розмахувала закривавленим ножем і не давала їм підступитися. Потім заверещала, крутонулась і прожогом майнула до сходів.

Бігла і Йаель. Хапаючи ротом повітря, вона порівнялася з найближчою зі скульптур, що зображували переплетених змій. У відчаї протиснулася вона між скульптурою та кам'яною стіною.

Це мусить спрацювати. Ти мусиш це зробити.

Вона притулилася спиною до шерехатої стіни, зібрала всі свої сили, вперлася руками в скульптуру й почала штовхати. Кам'яні зубці впивалися їй у спину, але вона не зважала, намагаючись зсунути статую. А Ділон тим часом бився зі стриженим Темним янголом, що тримав її лише мить тому.

Ділон орудував кулаками. Коротким ударом правиці він збив Стриженого з ніг, і рубін із персня залишив на щоці Темного янгола глибокий криваво-червоний слід.

Йаель зосередила думки й зусилля на важкій бронзовій скульптурі, холодній і нерухомій під її спітнілими долонями.

Яку кадрі якогось фільму зі Стівеном Сігалом, Ділон стрибнув із розгону обома ногами просто на груди свого супротивника — і зламав йому ребра. Пролунав відчайдушний крик болю — Темний янгол корчився на долівці.

Ділон відігнав раптове співчуття, що сколихнулося в нього в душі, і вихопив у Стриженого пістолет.

Потім озирнувся.

Девід мчав нагору сходами, як навіжений. Раптом іще п'ятеро здорованів загриміли чоботями по сходах, і стіна з м'язів і пістолетів перетнула йому путь. Девід перескочив через поручні, ухопився за один, розгойдався та стрибнув униз. Ноги в нього підломилися, обличчя перекосилося від болю. Здавалося, він уже не помічав болю, коли рвонувся до кам'яної колони, увінчаної балконом, у пошуках укриття за нею, а Темні янголи посипалися зі сходів слідом за ним.

Краплі поту виступили на верхній губі Ділона, коли він прицілився з пістолета Стриженого й почав стріляти.

Громило, що біг попереду, упав навзнак, ухопившись за плече, але інші, неушкоджені, наступали через залу реєстрації слідом за Девідом. І тут Ділон почув нестямний крик Йаелі. Із жахом і подивом він побачив, як вона щосили штовхає скульптуру.

Скульптура захиталася, потім, на якусь мить, ніби зависла в повітрі під неймовірним кутом. Обличчя Йаелі напружилося від зусилля, — і скульптура повалилась униз. Вона впала з грюкотом, що, як вибух, рознісся бункером, і полірований метал розчавив вояків, котрі переслідували Девіда.

Ділонові почуття на хвилину змішалися. Скорбота через те, що в такий жахливий спосіб відбираються людські життя, — і шалена надія, що самі вони, можливо, врятуються.

Але раптом він відчув ще дещо. Кров, тепла й густа. Вона струменіла з його грудей. Не вірячи собі, він опустив очі. Болю не було, тільки оту вухах якесь дивне шурхотіння. Він зробив крок, похитнувся — і простягся на підлозі.

І тоді він почув тишу.


Йаель, розчеплюючи мертві пальці Темного янгола, намагалася не думати про масштаб спричиненої нею бойні, а потім схопила пістолет і побігла до сходів.


Розділ п'ятдесят дев'ятий

о там, у біса, коїться внизу?

Кріспін Мюллер загатив своєю палицею у двері Кабінету ситуацій і підхопився зі стільця. Він не звертав уваги на переляк в очах Стейсі Лахман і швидко прокульгав до балкона. Перехилившись через поручні, вирубані в скелі, він спантеличено дивився на колотнечу внизу.

Скульптура у вигляді сплетених змій лежала вся покривлена на понівечених тілах кількох Темних янголів. Йому було видно ще одне розпростерте тіло трохи на відстані, — людина лежала в калюжі власної крові.

Суцільний хаос. Люди горлали, вискакували стрімголов із зали спантеличені, у паніці.

Кріспін примружився, розглядаючи натовп у зоні реєстрації. Лише мить тому він бачив ді Стефано, що впевненими кроками наближався до Шепарда, схопленого Темними янголами. Він чекав, поки Шепарда приволочуть до нього нагору,

Відгуки про книгу Книга імен - Джил Грегорі (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: