Книга імен - Джил Грегорі

Девід побіг із дівчинкою на руках, але тут побачив, що Мофулатсі кинувся до Йаелі, щоб вирвати в неї пістолет, поки вона не вистрелила ще раз. Вона вже поранила Рауля, який стогнав і корчився на підлозі: його розтрощене стегно сильно кровило, а обличчя перетворилося на маску болю.

Девід не встиг осягнути, що відбувається, як його ноги неначе трактор переїхав. Він упав на коліна, Стейсі на нього. Дівчинка скрикнула й відскочила вбік, коли Кріспін навалився на Девіда й почав його духопелити.

Стейсі завмерла, сльози заливали їй перелякане лице. Утім завмерла вона лише на мить. Побачивши, як Кріспін гатить кулаками Девідові в обличчя, вона наскочила на нього, як ураган, вп'ялася зубами в руку, рвонула з усієї сили задовге волосся. Вона видрала кілька пасм, поки він не відштовхнув її сильним ударом тулуба.

Девід затопив кулаком Кріспінові в сонячне сплетіння, і той очманів рівно на стільки, скільки Девідові знадобилося, щоб опинитися зверху. Тепер уже Девід пришпилив Кріспіна до підлоги, і руки його лещатами охопили шию гносея.

Йаель копнула Мофулатсі підбором босоніжка, розпанахавши йому гомілку. Потім сильним ударом коліна вцілила йому просто в пах.

Гігант зігнувся навпіл і завив від болю, відпустивши, нарешті, пістолет. Не встиг він оговтатись, як пістолет уже був у руках Йаелі. Тієї самої миті Ерік Мюллер підскочив до Мофулатсі та з силою вдарив його палицею по черепу.

— Зрадник! — прохрипів Кріспін. Він хапав ротом повітря, марно силкуючись відірвати Девідові руки від свого горла. — Прокляття... батьку... допоможи...

Ерік удруге замахнувся палицею на Мофулатсі й навіть голови не повернув у бік Кріспіна.

Йаель перевела дух. Жива рана на зап'ястку — від міцних пальців Мофулатсі — горіла вогнем. Зате пістолет був у неї. Відчуваючи на язику металевий присмак власної крові, вона озирнулася на Рауля: той і досі лежав на підлозі, кров стікала, збираючись у багряну калюжу — він задихався.

Йаель стримала нудоту, відвернулась і кинулася до кімнати зі скляним футляром.

Два самоцвіти з гебрейськими літерами виблискували до неї. Аметист і смарагд. Ґад і Завулон.

Вона зціпила зуби й сильно вдарила пістолетом по склу. Нічого. Чортихнувшись, вона вдарила ще раз, щосили. Футляр навіть не тріснув. Йаель заплющила очі, уявила, як розсипається скло, і знову вдарила пістолетом. Скло вибухнуло кришталевим фонтаном, і Йаель охопила хвиля піднесення.

Гострий осколок розітнув їй руку, коли вона витягала самоцвіти. Йаель не звернула уваги на пекучий біль і затиснула в долоні аметист і смарагд.

Це її уява чи камені справді світяться?

Роздивлятися не було часу. Вона засунула самоцвіти собі в мокрий від поту бюстгальтер, і дрож пронизав усе її тіло, аж залоскотало в пальцях ніг.

І тут Ерік Мюллер заштовхнув Стейсі до кімнати, подалі від бійні на балконі.

— Йаеле! — гукнув Девід хрипким голосом. — Виводь звідси Стейсі. Можуть прийти інші Темні янголи.

— Ні. Без тебе я нікуди не піду, — закричала Стейсі, долаючи тремтіння.

Ерік потягнув її до скляних дверей, за якими починалися сходи.

— Ти мусиш іти, дитино, — на тобі тримається світ!

— Ні! — Вона вирвалася, кинулась до балкона, але Ерік упіймав її за руку.

— Ти не розумієш. Тут ти в страшенній небезпеці, — надто багато людей хочуть тебе вбити. Нам треба вибиратися звідси!

— А ну відчепіться від неї. — Йаель направила пістолет Ерікові в груди. — Чуєте?

Стейсі, стривожена, кліпнула очима.

— Не займайте його. Це він мене випустив із тієї страшної кімнати. І показав, де таємний вихід.

Йаель закусила губу. У голові все переплуталося, тіло пронизував біль. Вона силкувалась осягнути те, що сказала Стейсі, і те, що бачила на власні очі.

Мюллер знайшов її на сходах, коли вона вже намірилась увірватись до Кабінету ситуацій. Він переконав її, що хоче допомогти урятувати Стейсі, що в нього змінилася душа. Що все своє життя він був сліпим, беззастережно покірним — помилявся щодо світу Божого. У цьому світі таки існувало добро, вирішив він. Ерік розказав, що знайшов це добро в особі жінки на ім'я Елізабет. Жінки, яку він покохав. І його секта мимоволі довела йому це. Їхні систематичні вбивства ламед-вовників винищували добро у світі, спричиняючи лише руйнацію.

Йаель слухала скептично, але Ерік Мюллер твердив, що вже не хоче кінця світу. Він має план. Вони ввійдуть до Кабінету ситуацій разом, нібито вона — його заручниця, проте пістолет залишиться в неї. Він наніс удар власному синові, потім напав на Мофулатсі. І от зараз він прагне врятувати Стейсі, хоча Девід вичавлює життя з його власної плоті й крові.

— Забери її, Йаеле! — несамовито волав Девід. — Стейс, усе гаразд. Я вас дожену.

Йаель підскочила до дівчинки.

— Ходімо, Стейсі. Ти чула, він нас дожене.

Вона схопила Стейсі за руку й вивела через скляні двері на майданчик. Ерік дивився, як вони йдуть сходами, і душа його рвалася на шматки. Він пішов був за ними, гадаючи, чи зумів урятувати свою Елізабет. Потім повернувся, завагався.

Хіба не слід йому зараз урятувати