Небесний Легіон - Наталія Глушко
Відразу після завершення навчання вирушай до Кронігаса, де тебе чекає важлива місія — стати вершницею дракона.
Це не просто обов'язок, Лінеє, це твоя доля. Ти повинна бути готовою до бою, адже ми стикаємося з найбільшим викликом, з яким коли-небудь стикався наш світ.
Твоя майбутня роль важлива для всіх нас. Я вірю в тебе, і ти не маєш права підвести.
Генерал Літорн Ейланон»
Послухавши, що озвучила Лінея Лорін відкрив свого листа і також зачитав:
«Дорогий сину,
До мене звернувся король Ларії Мірін, з проханням виступити союзниками в боротьбі з немислимим злом— імперією Хелдор. Генерал Ейланон підтвердив, що Ріанель також повинна взяти участь в битві. Тому, дорогий сину, ти та Ріанель — наша чи не найбільша надія у боротьбі з темними силами, які напали на Ларію. Наступ Хелдору вже розпочався, і ми маємо зробити все, що в наших силах, щоб зупинити його. Негайно завершуй своє навчання в Астраморі та вирушай до Кронігаса разом з Ріанель, де вас чекає важлива місія — стати вершниками драконів.
Ви обидва вже маєте всі необхідні навички, щоб стати частиною бойової машини, яка дасть відпір Хелдору. Я прошу тебе взяти на себе відповідальність не лише за свою долю, але й за долю наших людей та наших союзників. Ти повинен бути готовий до того, що жодне з того, що вас очікує, не буде легким.
Архіймайстреса Зелія вже відправилася в Кронігас, щоб домовитися про ваше навчання там.
Його величніть Елтінофел Лорандел.»
Обидва листи не залишили місця для сумнівів. Це був заклик до дії, що вказував на надзвичайну важливість їхнього завдання. Ріанель, ще раз розгортаючи листа, відчула хвилю тривоги, яку не могла відмахнутися.
— Це серйозно…— Ріанель затримала погляд на останніх словах листа. Батько відправив її на війну, ще до того, як вона здобула потрібну силу. Кронігас… дракони… Її місце було вже не в академії, а там, де вирішувалася доля сусіднього королівства.
Лорін теж виглядав не менш розгубленим. Він стиснув лист у руках і промовив:
— Я не думав, що настільки швидко потраплю на передову. Дерек теж піде із нами. Ти зрозуміла, що сказано?
— Так, зрозуміла. І це ще один знак того, що ми повинні йти разом.— Ріанель подивилася на Лоріна і кивнула.— Ми йдемо до Кронігаса, але для цього ми маємо закінчити навчання. А потім...
— Потім ми станемо вершниками драконів.— Лорін засміявся з невеликою іронією. — Чи готова ти до такого повороту подій, Нел?
— Якщо я не буду готова, то хто ще? — відповіла Ріанель, стиснувши кулаки.— Можемо поговорити з Дереком. Ти бачиш, як він працює? Він просто повинен допомогти нам. Це його шанс. І ми не можемо відмовитися від його підтримки.
Лорін знову подивився на свій лист, потім на Ріанель.
— Ти правий. Нам не вистачить сил без нього. Дерек — важлива частина цього плану.
Дерек, якраз увійшов в кімнату і стояв трохи осторонь, спостерігаючи за цією сценою.
— Якщо вам потрібна моя допомога— я готовий. Це не лише ваша битва,— сказав Дерек з усмішкою.— І думаю, я зможу чимось допомогти. Якщо вже вас направляють у Кронігас, то я також збираюся бути корисним.
Ріанель і Лорін переглянулись. Відповідь була очевидна.
— Дерек, ти з нами,— сказала Ріанель.— Ти не можеш залишити нас самих. Це не просто навчання.
— Що ми робимо далі? — запитав Лорін, поглядаючи на обох.
— Ми збираємось, і як тільки наші справи тут завершаться — вирушаємо до Кронігаса, — відповіла Ріанель з рішучістю в голосі. — Але чи візьмуть нас туди?
Раптом вони почули тихий стук у двері. Це був один з адептів факультету алхімії. Невисокий, з кумедними рисами обличчя і з підсмаленими бровами і чубом, очевидно наслідками чергового невдалого експерименту.
—Я перепрошую,—з якимось невловимим хвилюванням в голосі промимрив хлопчина.—Вас викликає майстер Дельвейн до кабінету Архімайстреси Зелії.
Всі троє друзів переглянулися між собою, але зробили вигляд, що їх це не здивувало.
—Гаразд, ми йдемо.— відповіла Ріанель. Вони поспіхом вийшли з кімнати, мало не збивши бідолашного Тіма з ніг і попрямували до Архімайстреси.
