Книга імен - Джил Грегорі
Він заплющив очі й побачив те, що міг бачити тільки він, — його маленька Стейсі у владі чудовиська, монстра.
— У вбивці, котрий викрав Стейсі.
Годиною пізніше рабин Кардоза глянув на нього, — і в цьому погляді поєдналися співчуття й наполегливість.
— Розумію, що думками ви далеко звідси, але ми мусимо діяти, поки є час. Ви готові вивчати силу літер і цифр?
«Здається, мені не лишається нічого іншого, — подумав Девід, будучи ще не зовсім при тямі. — Усі рейси з Близького Сходу скасовано, тож до Лондона я не доберуся, не зможу вистежити Кріспіна Мюллера й розірвати його на шматки голіруч».
— Слухаю вас.
— Добре. — Рабин відкинувся в кріслі й указав Девідові на сидіння поряд. — Ми тут щодня використовуємо літери й цифри для розгадування таємниць. Ви пам'ятаєте гебрейський алфавіт? Двадцять дві літери, п'ять із яких пишуться по-іншому наприкінці слова, — додав він.
Девід кивнув.
— Щось пригадую з уроків перед бар міцвою. Та, боюся, оце й усе.
— Але вам, мабуть, не казали, — вів собі рабин, — що кожна гебрейська літера має власну містичну силу, унікальну енергію вібрації. І кожна літера має відповідне числове значення.
Він вручив Девідові таблицю з гебрейським алфавітом і почав швидко виписувати літери на аркуші паперу для принтера: алеф, бет, гіммель, далед, хей, — а поряд із ними цифри.
— Гебрейська нумерологія називається гематрія. Дивіться, перші десять літер мають числові значення від одного до десяти. Тобто, алеф — один, бет — два, і так далі.
— А після десяти? — Девід розглядав таблицю.
Відповіла йому Йаель.
— Ви лічите на десятки. А потім на сотні. Юлій Цезар застосовував подібну систему, коли розбудовував Римську імперію в Галлії. Він використовував коди з переставлянням у своїх таємних посланнях.
Девід пригладив волосся.
— Сподіваюся, ви не почнете мене тестувати?
— Не хвилюйтеся. Маємо час навести найпростіші приклади, — запевнив Кардоза.
Раптом Девід ухопив алфавітну таблицю й уважно придивився.
— Літера ламед дорівнює тридцяти, — сказав він замислено, — а вов — це шість. — В очах у нього сяйнула іскра розуміння: — Ламед Вов — тридцять шість. Праведники. Ось чому вони звуться ламед-вовниками.
— Достеменно. — Йаель обійшла стіл і глянула на таблицю через Девідове плече. — У такий спосіб містики застосовують гематрію. Кабалісти також вірять, що між словами в Торі, які мають однакове числове значення, існує містичний зв'язок. І що вивчення цих пов'язаних між собою слів здатне розкрити потаємні смисли.
— Потаємні смисли?
— Глибинні значення, — пояснила вона, заправляючи за вухо прядку волосся. — У Торі є різні шари значення, одні на поверхні, а інші на такій глибині, що містики й досі не спромоглися розкрити їх.
— Не лише юдеї використовують гематрію, — додав Йосеф. — Араби також. І суфіти — для вивчення глибинних смислів Корану.
— Кажуть, ніби навіть батьки-засновники Сполучених Штатів вдалися до гематрії у вашому державному гаслі: «е pluribus ипит — із багатьох одне», — сказав рабин. — Ехад — гебрейське слово, що означає один, має числове значення тринадцять. Сполучені Штати — одна країна, яка об'єднала спочатку тринадцять колоній.
— Дивовижно, — Девід покрутив головою. — Мій батько був сенатором США. Йому б це дуже сподобалося.
Тихий стукіт у двері перервав їх.
— А, Рафі, заходь, — обізвався рабин до високого виснаженого чоловіка, що тупцював на порозі.
— Щойно надійшов електронний лист від Аві Раца. Єдиний Персі Ґаспард, якого відшукали, загинув за підозрілих обставин півроку тому.
Девід і Йаель перезирнулись. Іще одного ламед-вовника вбито. Спохмурнілий рабин Кардоза кашлянув:
— Дякую, Рафі.
Чоловік пішов на своє робоче місце, а Кардоза глянув на годинник.
— Треба поспішати, — сказав він вагомо. — Перейдімо до кодів Тори.
Девід зосередився, і рабин повів далі.
— Коди Тори не є чимось новим. Різні теорії стосовно прихованих послань поширювалися тисячоліттями. Іще 1921 року рабин Бехайє писав про них у своєму коментарі до Книги Буття. А в шістнадцятому столітті містик Р. Моше Кордоверо підтримав цю теорію, твердячи, що кожна літера Тори наділена божественним смислом.
— Навіть сер Ісаак Ньютон уважав, що Біблія містить зашифровані послання, — вставила й собі Йаель. — Та хоч він був геній, довести це так і не зміг.
— Бо зарано з'явився на світ, — сухо хихотнув Йосеф. — Якби він мав комп'ютер, то знайшов би докази.
Кардоза відкрутив кришку пляшки з водою та зробив великий ковток.
— Це правда, Девіде. Саме тому ніхто, аж до двадцятого століття, не розкрив потаємних послань: коди й шифри надто хитромудрі, щоб зробити це вручну.
— Треба знати РПЛ, — сказав Йосеф.
Девід звів брови.