Знову нема світла? - Оля

-ось така я блудна подружка, що поробиш. Ви що справді повірили, що я могла померти? Я б не залишила вас. Ви будете терпіти мене ще дуже довго

-ти хоч знаєш як перелякала нас? Перші два роки були для нас жахливими 

-розумію, Софі, але я справді незнала, що так все закрутиться

-подруго, ти краще розкажи про той світ. Хлопці там хоч красиві?

-так, Юль, є і красиві, а є і противні принци 

Сказала я сміючись 

-принц?Ти була знайома з принцом?

Викрикнула Юля та я одразу зрозуміла, що це буде довгою історією

-з всією імператорською сім'єю, навіть грала роль дівчини цього самого принца, це було щось. Мати в нього нестерпна змія

-ти ні краплі не змінилася

-до речі. Хочу, щоб ви трошки мені позаздрили

-та ми вже якби. Ти знайома з принцом, принцом!

-і не одним повір. Три принца, два імператора та одна принцеса 

-я вже заздрю

-зараз ще більше будете заздрити

Я махнула рукою та всі світильники вимкнулися. Потім знову вімкнулися, а з холодильника вилетіла баночка домашнього вина та так само прилетіли бокали і наповнилися за долю секунди

-я в шоці, Дашо, це неймовірно

-у мене нема слів. Я теж так хочу

Наступний тиждень я багато гуляла містом, розмовляла з подругами, з батьками, але мені наче чогось не вистачало. Наче частинки себе. Наче одна частинка як той ключ залишилася в тому світі, саме тоді я згадала про ключ, який залишила в кармані джинсів та знайшовши його почала крутити в руках, як тут я натрапила на якийсь напис. Він був затертий, але досить читабильний, тому я почала читати незнайомою мовою

-duas particulas non combinant, що ж це може бути. Щось знайоме, я десь бачила цю мову 

-Дашо, пішли вечеряти

Я швидко сховала ключ подалі та пішла за мамою. Їй не потрібно знати про ключ, ще почне хвилюватися

За вечерею все йшло як завжди. Єдине, що змінилося це мої думки. Я не могла викинути з голови цю фразу duas particulas non combinant, таке знайоме, та водночас чуже. Як тут до мене дійшло, наче над головою засвітилася лампочка. Латина, це латина, як я могла не здогадатися одразу? Я ж її вивчала в універі. Я швидко все доїла та направилася в свою кімнату та швидко перевела цю коротку фразу

-дві частинки ніколи не об'єднаються

Зараз були тільки дві речі про які я думала. Перше це чому ж ніколи не об'єднаються, а друге це чому в тому світі є латина, а можливо це просто збіг? У мене з'явилася ідея чому ж ніколи не об'єднаються, адже ключ до вирію відправляє людину в інший світ, або вимір, а це означає, що одна частинка людини назавжди залишиться в світі звідки ти прибула, або навпаки втекла, як це було у мене. З кожним днем мені було важче, але я не звертала уваги, адже я стільки хотіла повернутися додому. З кожним днем я почала думати, а чи не повернутися мені в той світ? Я сумувала за новими подругами, за Едгардом. Я досі не забула його. Хоча знала, що так не можна та зовсім нещодавно це підтвердилося. На жаль це так. Та довго я не протрималася, ще місяць та я вже всерйоз надумувала повернутися. Розібратися, що між нами та якщо нічого нема то знову повернутися додому та залишити той світ назавжди. З такими думками я сказала батькам, що хочу з ними серйозно поговорити та ця розмова справді має відбутися 

-мамо, тату, мені потрібно з вами поговорити

-що сталось, дочко, можливо, ти хочеш поновитися в університеті? Я зможу це влаштувати

-ні, тату. Це не зовсім так. Я не хочу тягнути, тому скажу одразу я хочу повернутися в той світ 

-навіщо? Ти ж сама розповідала як хотіла повернутися додому

-це так, але в мене є невиконані справи та недомовлені слова. Я повернуся, у мене є ключ. Я зможу повернутися в будь який момент

-але там час іде не так як тут. Ми не хочемо втрачати доньку ще на 4 роки

-я розумію, тому часто буду повертатися додому та дзвонити вам. Я обіцяю

-але навіщо це тобі?

-я не домовила вам дещо

-що, дочко?

-насправді мені дуже важко розмовляти на цю тему, але схоже я вперше в житті закохалася і думаю про повернення туди вже останній місяць

-а він тебе кохає?

-незнаю, мамо. Незнаю, в тому і проблема. Я хочу повернутися, щоб не гадати, що він відчуває. Я хочу все дізнатися. Якщо не кохає то повернуся додому і у мене не буде причин повернутися туди. Ні то я б хотіла залишитися, а до вас часто навідуватися, дайте дозвіл

-йди. Я розумію як це коли ти навіть незнаєш про те, що він до тебе відчуває. Ти весь час мучиш себе цими думками, сама така була

-це хоч було зі мною?

Сказав батько сміючись

-з тобою, з ким ще?

-незнаю, ти ж зустрічалася з якимось хлопцем до мене, можливо, то був він?

-не слухай свого батька. Він ні краплі не змінився за ці 4 роки 

-і я рада цьому

-тоді ми домовилися?

-так

-а твоїм подругам сказати?

-ні, мамо. Я сама зараз напишу, заряджу телефон та відправлюся

Вже наступного дня я стояла в підвалі з ключом та набравшись сміливості вступила в портал