Знову нема світла? - Оля

Даніелла

Мені завжди було цікаво, що трапилося в минулому цієї імперії, але слухати історії я не хотіла. Найкраще це подивитися своїми очима. На жаль таке не можливо провернути. Хоча один раз у мене вийшло, то можливо і цього разу вийде? Я всім серцем побажала знову потрапити в минуле як сторонній глядач. І о диво. В мене вийшло. Я знаходилася в тронному залі. Тут нічого не змінилося, хоча пройшло багато років. До зали війшов чоловік середнього віку. На його голові та бороді вже виднілася перша сивина, але він всеодно не втрачав своєї величі та могутності. На голові в нього була корона, одразу за ним в залу війшов старенький згорблений чоловік та почав говорити

-що я казав вам, князю? Нам потрібно використовувати в своїх цілях цю Ольгу Колигу. Вона необроблений діамант, а ми можемо обробити її на свій смак. Вона може стати для нас хорошою зброєю. Невже ви не хочете стати королем? Або навіть імператором? 

-звичайно хочу, але поки вона вивчиться

-невже для нас це проблема, князю? Вона вивчиться за 5 років і зможе допомогти нам в наших цілях

-добре, відправляй її до академії, через 5 років вона стане нашою головною зброєю 

Після цих слів мене знову перенесло кудись, але на цей раз в залі було 3 людей. Перший це Корнелій завойовник. Його я вже знаю, цей дід це, мабуть, його головний помічник, а перед ними стояла молода дівчина трохи більше 20 років. У неї було густе чорне пряме волосся до поперику. Вона була справді дуже красивою

-що ви від мене хочете?

-нічого особливого, послухай. Я можу дати тобі все що захочеш. Владу, високу посаду, гроші, будь що, що ти захочеш

-і що ж ви хочете від мене? Просто так ви не будете мені таке пропонувати, який вам сенс?

-ти розумніше ніж я вважав, добре. Я розповім. Я не хочу, щоб моя держава була з титулом князівства. Я хочу розвинутися до статусу імперії, тепер ти мене розумієш?

-трохи, але навіщо вам я? Для цього потрібна сильна армія

-я бачу, що ти все чудово розумієш, тому не прикидайся. Ти чудово знаєш наскільки ти сильна

-допустимо, але якщо я така сильна то чому маю допомагати вам? Невже я не зможу сама це все зробити і не підчинятися вам?

-можливо тому що на тобі висить браслет який блокує магію?

-але його в мене нема

-тепер є

До дівчини підбіг один з стражників та ловко закріпив цей браслет їй на руку

Після цього я побачив, що обличчя дівчини почервонілої від злості. Вона явно не очікувала, що її сили будуть обмежувати

-він не знімається, твої зусилля марні

-але в ньому я не зможу боротися, тому ви або знімете його з моєї руки, або я стану непотребом, але в ваших руках. Обрана без магії марна справа, хоча можу бути чудовим трофеєм при дворі. Обрана без магії, чудово звучить, тільки користі ніякої 

-ти, мабуть, не в курсі як працює цей браслет. Він діє тільки на нас, тобто тільки до нас ти не зможеш застосувати свою магію, до інших, будь ласка. Не переймайся так, хоча мені сподобалася твоя маленька маніпуляція 

-свині, кретини, горіть в пеклі

-не розкидуйся гучними словами, красуне

Імператор потягся до підборідка дівчини, а вона зі злобним поглядом відкинула його руку та швидко зникла з зали

-страптива, ти диви на неї, як тобі вона? Можливо, взяти її за жінку? Як не як красивий трофей буде 

-дівчина красива, але з її характером важко буде впоратися 

-таких найприємніше отримувати в свою власність

-моє діло попередити, а вибір за вами

-ти краще скажи, Греді,к думаєш, вона погодиться?

-звичайно, мій князе, у неї немає вибору. Якщо хоче добре жити то погодиться

-хай благословлять нас боги з цією справою

Невже вони думають, що завоювання світу та смерті невинних людей це саме те, на що дають своє благословення боги? Далі я бачила все обривками з різних боків. Перший обривок був як Колига пробувала знімати цей браслет та коли в неї не вийшло то вона не тямлячи себе зі злості розбила дві вази, які стояли на столі. Далі в хід пішло все, що дівчина побачила. Книги, одяг, одною з таких книг дівчина навіть розбила вікно та навіть не затримала свого погляду на тому вікні. Другий обривок показав мені темну кімнату, яка освітлювалася всього одним ліхтарем в центрі кімнати, одразу під літрахем стояв стілець. Як тільки я побачила хто на ньому сидить то ахнула

-мерзотник, таке зробити з дівчиною

На стільці неподвижно сиділа Колига. Вона ні краплі не змінилася від тоді коли я останній раз її бачила поряд з імператором. Руки дівчини були заковані в кайдани, а на руці висів той самий браслет, який блокує її магію. Під оком у дівчини виднівся синець, також її довге волосся було обрізане. Схоже вона ним дорожила, якщо вони обрізали його. Такі ублюдки ніколи не втратять можливості забрати у своєї жертви те що їй дороге. Я досі знаходилася в своїх думках, як тут я почула як скрипнули двері. В кімнаті одразу з'явилися дві постаті, які я не переплутаю ні з ким. Це був імператор разом з своїм спільником, тим самим старим дідом. Як я зрозуміла імператор цілковито довіряв цьому Греді та вони разом провертають справи

-ну що, Гадина, порозумнішала? Будеш виконувати мої накази?

Я побачила як Колига підняла погляд на імператора та пирснула, а тим часом мої очі бігали від дівчини до імператора

-знаєш, ти ж мрієш бачити мене поряд з собою чи не так? Твоя іграшка, досягнення цілі, тільки от питання ким ти хочеш мене бачити біля себе? Воєначальником? Коханкою? Дружиною? Ким?

Колига говорила впевнено та я чула як її голос тремтів. Вона боялася, але не могла показати страху

-скажи тільки слово та тебе відпустять. Я ж пропонував тобі хороше становище. Гроші, влада, становище при дворі

-мені потрібна відповідь

-дружиною. Я бачу тебе своєю дружиною, відповідь тебе влаштовує?

-ще б пак. Дай відповідь на ще одне питання. Що така молода, красива дівчина як я можу знайти в такому старигані як ти? Та я краще здохну в цій камері ніж буду твоєю дружиною