Знову нема світла? - Оля
-непоганий початок
-Омелія Корс
На стіл впало купу книг та я поділяв стан дівчини
-о ні, знову. Я ще від минулого читання не відійшла
-ми шукаємо не відомості написані в книзі, можливо, щось буде саме в книзі
-можливо, тоді перегортуємо всі сторінки?
-так
Гортали ми досить довго та дівчина накінець знайшла те, що нам потрібно
-Едгард, подивись, що я знайшла
-що там?
-20 1 105
-і що це означає?
-сама незнаю, можливо, це якась загадка
-ти з її світу,якщо хто і зрозуміє цей шифр то це ти
-ми жили в різних реальностях. Мій світ коли вона жила був зовсім не такий як зараз, тому не факт, що я зрозумію, але я спробую, раз тут більше нічого шукати то пішли
-ну пішли
-практики нема, пропоную завтра піти прогулятися містом
-чудова ідея, я за
-тоді завтра після сніданку підемо до міста
Настуступного ранку як і раніше мав відбутися сімейний сніданок, за яким мала бути і Даша, але так як їй було б не комфортно запізнюватися я вирішив, що сам запізнюся, а як тільки я прийшов в їдальню то почув розпитування моєї матері, що й не дивно
-у вас є якісь плани на день?
-є, мамо, ми хочемо піти в місто після сніданку
-це чудово, синку, можливо, я теж піду з вами? Якщо ви не проти
-ні, мамо. Ми не проти, а навпаки будемо раді твоїй компанії
-це чудово
-тоді зустрінемося через 30 хвилин на дворі
-добре, синку
Ми вийшли з зали та дівчина почала свій допит
-нащо це все?
-ти про що?
-про те, що твоя мама піде з нами. Ні, я не проти, але мені буде трохи некомфортно
-це точно ти? Людина, яка нічого не боїться, яка прямо перед моїми очима суперечила імператору зараз боїться такого?
-не боюсь. Не плутай ці почуття, тільки дивись, щоб мати потім мене не зненавиділа
-за що ж цікаво?
-до його улюбленого синочка відношуся не так як треба
-яка різниця коли ти й так хочеш повернутися додому? Тим більше мене все влаштовує, а вона потерпить
-тоді я спокійна, чого стоїш. Пішли швидше
-ну пішли
Цілу дорогу дівчина підколювала мене, а мене це тільки забавляло. Мені це подобалося. Ми саме вийшли на подвір'я де нас уже чекала мама
-ви чудова пара
-дякуємо
-ну що, відправляємося в місто?
-так, синку
Я відкрив портал та ми відправилися в місто, як тут мене зупинив один знайомий, якого я не бачив з 15 років, тому був просто зобов'язаний з ним поговорити, а тим часом мама з дівчиною пішли в кафе для того, щоб зайняти столик. Я закінчив розмову та відправився до них, але яке було моє здивування коли Даша врізалася в мене та явно була зла
-що вже сталося?
-нічого
Дівчина вже хотіла було йти, але я її зупинив
-ану розповідай
-іди геть, бо всю злобу на тебе виплесну
-ясно, між вами щось сталося, стій тут. Я зараз
-а от і не буду. Я роблю, що захочу. Ти мені не наказ, твоя мати теж. Ідіть всі до біса, просто відчепіться. Я не хочу нікого бачити
Крикнула дівчина та вибігла з кафе, а я пішов до матері розібратися в ситуації
-і що тут сталося?
-вона нагрубила мені. Сказала, що я не справжня мати вам. Сказала, що я не виховувала вас
-достатньо мама, мені цього достатньо
Бреше. Я бачив це, але мені потрібно подивитися, що скаже дівчина. Я побачив як Даша вийшла в центр та до неї саме підійшла якась дівчина. Схоже її прийняли в якусь компанію. Можливо, розвіється та охолоне. Я надіюся на це. А я почекаю. Танцювали дівчата до пізньої ночі, а як тільки почали розходитися то я підійшов до Даші та почав говорити
-охолола?
-так. Я бачила, що ти був тут цілу ніч, невже не набридло?
-навіщо мені ці проблеми, що мама вже зробила?
-а вона тобі не розповіла?
-сказала. Єдине, що сказала це те, що ти їй нахамила. Сказала, що вона жахлива матір, у мене тільки одне питання. Цитую, що я зробила їй, що вона мене так опустила. Я просто хотіла як краще. І навіщо це все було?
-що вона зробила? Тобто ти їй повірив? Якщо ти їй повірив то я не хочу нічого тобі пояснювати, йди до біса
- о ні. Я не піду, ти мені все розповіш
-не смій мені наказувати. Хто ти такий? Я взагалі не з цього світу. У нашому світі інші порядки. Я не така як інші. Я не буду слухатися і підтакати, тому йди до біса. В нашому світі дівчина має право не розповідати все першому ліпшому хлопцю
Вже не говорила, а кричала дівчина, а я так само зберігав спокій. Хоча моє серце шалено билося
-стояти
Я взяв дівчину за руку для того, щоб зупинити та тільки зараз зрозумів наскільки вона мені потрібна та як боляче чути прокльони від неї
-що тобі ще?
-що там сталося? Я знаю, що ти не винна. Розкажи мені все. Я хочу знати правду
-ти обрав свою правду, моя тобі ні до чого
-залишся, ти не уявляєш як мені потрібна
Дівчина істерично засміялася та на її очах я побачив сльозу, яка згодом перетворилася на цілий потік
-тепер уяви як мені
-якщо тобі важко то як мені. Я в незнайомому мені світі, мене принижують. Кажуть, що робити, тут немає моїх рідних
Тепер на обличчі дівчини була не одна зрадлива сльоза, а цілий потік. Я ненавидів себе за те, що зробив, на цьому моменті мені захотілося міцно обійняти дівчину і більше не відпускати. Я не хотів відпускати ці до болі знайомі карі очі
Я побачив, що ззаду до нас наближалася якась дівчина, яка була налаштована серйозно
-залиш її в спокої, бачиш як їй погано
-Карін, що ти тут робиш?
-потім все розплвім, можливо, підеш зі мною? Переночуєш у мене. Тобі, можливо, стане легше
-так, будь ласка
Я не хотів відпускати дівчину, але мені здалося, що це правильне рішення, якщо Даша довіряє їй
-вона в надійних руках. Йди краще звідси
Та потім я 10 разів пожалкував про те що зробив, адже я відпустив дівчину з абсолютно незнайомою людиною, тому цілу ніч не зімкнув очі, бо дуже боявся за дівчину. Я саме йшов коридором, як тут почув до болі знайомий голос. Я зайшов в бібліотеку та виявився правим, це була Даша