Знову нема світла? - Оля

-тобі вже краще?

-так, трохи

-що у вас сталося? Звичайно якщо це особисте то я не буду допитуватися

-ні, ні, не таке і особисте. Ми посварилися, знаєш. Він мене не розуміє. У мене досить важке життя

-розкажи про себе якщо зможеш

-я з іншої держави. Батьків не бачила вже дуже довго. Я навіть незнаю де вони

-мені тебе жаль. Я не вмію підтримувати. Точніше я підтримую діями, а не словами. Спробуй заснути,сон це найкраще в твоєму стані

-ще раз дякую тобі

-я роблю те, що потрібно

Прокинулася я без бажання щось робити чи кудись йти. Мої думки самі перенесли мене додому. Я захотіла додому ще більше ніж за ці декілька місяців. Я саме занурилася в свої думки та непомічала нічого, як тут я побачила, що біля мене впав якийсь лист. Це був лист від Клари. Я швидко пробіглася очима та зрозуміла, що мені потрібно до палацу. Я швидко зібралася та вже хотіла виходити, як мене помітила дівчина

-куди, я тебе не відпущу просто так

-мені потрібно йти. Дякую за все

-я бачила твій стан вчора, тому без відповідей тебе не випущу. Чекай, твої очі. Я тільки зараз при світлі помітила

-я все розповім, краще присядь

Я почала розповідвти дівчині все що зі мною сталося. Все, що я відчуваю та на мій подив вона підтримала мене та зробила цікавий вибір

-якщо так то я з тобою, пішли

-ти не повинна

-повинна. Ти не маєш там знаходитися сама, на користь тобі це не піде

-добре, тоді пішли 

Я відкрила портал до палацу та ми з Каріною швидко дібралися до бібліотеки

-що ми шукаємо?

-зараз дізнаєшся

Я швидко знайшла те, що мені потрібно та дістала листок

-а в печері в якій ти опинилась попадеш додому

-нісенітниця

-можливо, це не весь текст?

-якщо ми все знайшли то можемо йти?

-так

-Даніелла, нам потрібно поговорити

-я зараз 

Це те чого я боялася, Едгард помітив, що я тут. Я вдихнула та пішла до хлопця

-слухаю 

-для початку вибач мене. Я був занадто нервовий. Я був неправий, мама вчинила жахливо, а я нічого не зробив, а навпаки тільки давив на тебе казавши, що ти винна

-і чому ж твоя думка змінилася?

-по твоїм очам вчора побачив розчарування, одразу зрозумів, що до чого, розкажи, що сталося?

-це довга історія

-час в мене є

-добре, якщо коротко то твоя мама сказала, що в Фенегал було чудове виховання, а в мене ні. В дечому вона права, Фенегал справді має чудове виховання, це факт. Вона чудова пара для тебе, це теж факт, але вона перейшла на особисте. Зазвичай в таких моментах я стримуюся, не реагую так бурно, але саме тоді я вибухнула та не змогла стриматися

-вони з батьком два чоботи пара, а тепер друге питання, де ти була?

-бачиш цю дівчину, це Каріна. Вона допомогла мені вчора. Я ночувала в неї. Вона знає все про мене, вона б не відпустила б мене так просто

-добре, надіюся ти мене вибачила і ще, з чого ти взяла, що вона краща за тебе? Ти в сто разів краще за неї, завжди пам'ятай це, якщо хтось і здатен бути чудовою парою для мене то тільки ти. Мені здається, що тільки ти б змогла б витерпіти мій характер

-це признання в коханні?

-поки ні, але ще не вечір 

-я врахую

Коли хлопець сказав ці слова моє серце тьохнуло. Надіюся він жартує, бо якщо ні, то я незнаю, що робити

-ти пробачила мене?

-ще не до кінця, дай мені трішки часу

-хоч цілу вічність

-о, повір. Цілу вічність я тут не пробуду, ще трішки і я буду вдома

-і взагалі не будеш сумувати за цим світом?

-буду, зовсім трішки, але я більше хочу додому 

-і що ти знайшла?

-подивись

-а в печері в якій ти опинилася попадеш додому

-ага, а ще є частинка Клари ключ до вирію 

-цікаво, потрібно чекати інших

-саме так, якщо Каріна погодиться то я і сьогодні в неї заночую 

-як тобі завгодно, але я б хотів, щоб ти поверталася до палацу. Мені так буде спокійнеше

-я не мала дитина. За себе постою, а в Каріни я хочу заночувати, щоб трошки заспокоїтися

-Каріно, ти не проти якщо я заночую в тебе?

-які проблеми. Я саме хотіла тобі запропонувати 

Наступні дні мені весь час приходили листи від інших. Ми накінець дізналися все, що нам потрібно та відправилися до печери, щоб знайти цю частину ключа

-ну, щось є?

-ні, поки ні, продовжуй шукати

-добре, є, дивись

Хлопець знайшов цю частину ключа та випробування в імперії для мене закінчилися

Едгард

Зустріла нас молода білявка та одразу перейшла до справи

-доброго дня

-і вам

-то ви ті самі щасливчики, які змогли відправитися на практику в нашу імперію, вітаю вас

-дякую

-мені повідомили про ваші цілі, а так як некромантів у нас практично нема то практики не буде. Ви відправляєтеся до палацу. Зустрічаєтеся там з імператором і все обговорюєте з ним. Я проведу вас 

-не потрібно, вкажіть координати і ми відправимося до палацу

-добре

Дівчина протараторила координати та ми відправилися до палацу

-і чого ти такий грубий?

-такий як завжди

-я ж бачу, що щось не так

Дівчина повернулася спиною, мабуть, для того, щоб бачити мене. Мене смішила ця ситуація, але я не подавав виду, тут у мене немає на це права

-Даніелла, можливо, досить цих питань? Відповідь й так не отримаєш

-то тепер я знову Даніелла. Цікаво, знову вдягнув свою залізну броню, а так добре все починалося. Добре, домовилися. Я замовчу, але ти ще пожалкуєш про це, ось візьму і ображуся на тебе 

Сказала дівчина погрожуючи мені та саме в цю мить ледь не врізалася в Ніколаса 

-вибач, я не хотіла

-розумію, то ти та дівчина якій потрібна моя допомога?

-то ви імператор? Ще раз вибачте

-нічого

-брате, радий бачити 

-і я тебе, Едгард, можливо, пройдемо в кабінет і ви мені все розповісте?

-так, було б чудово

-ну, розповідайте

-це

-можливо я сама про себе розповім і про ситуацію?