Бар "На перехресті" - Тетяна Гуркало

***

Щодо того, куди тепер піде Елана, Нубіду помилився. Напевно, через те, що так і не сподобився завести власних дітей.

Богиня кохання, рознесла Перший Храм Великого Нубіду в дрібний щебінь і художньо прикрасила пагорб, що вийшов, драконовою головою. Трохи заспокоївшись і повернувши здатність на тонкі дії богиня вмостилася перед шедевром помедитувати і пошукати доньку. Ні, її саму вона знайти б не змогла, боги, які потребували героя, постаралися, але хлопця, який стояв поруч, можна було спробувати. Богиня його добре запам'ятала.

Хлопець, на диво, знайшовся дуже швидко, навіть злість повернутися не встигла, і Елана, створивши портал, зробила крок ближче до нього. А опинилася в кущах на березі струмка, в якому стояла Міррет, разом з цим хлопцем і цілувалася. Розчулившись і вирішивши не заважати дочці шукати своє щастя, богиня на мить замислилася і пішла далі, туди, де її присутності зараз потребували більше — до Ради Великих Богів. А дорогою звернула до однієї своєї давньої подружки. Ну як подружки, просто давньої знайомої, явно божевільної, але зараз дуже потрібної.

Тому що за новинами Елана стежила і знала, хто змусив Великих Богів зацікавитися проблемою — Лак'яна, богиня огірків. Тож змусити богів допомогти герою з допомогою цієї пані можна. Було б бажання.

А бажання в Елани було велике.

***

Лак'яну богиня кохання знайшла не відразу. Вдома її не було, у нечисленних храмах теж. Шукати її на городах над огірками було б безумством. Цих городів та огірків незліченна кількість. Тому Елана посиділа, подумала, озирнулася і виявила слід від переміщення. Недовго думаючи вона вхопилася за нього і опинилася в барі. У тому самому, що «На перехресті…».

Лак'яна була сумна і трохи п'яна. Тому спокійно вислухала скарги колеги на злісних великих богів, що наражають безневинну дитину на страшну небезпеку, покивала і навіть поплакала. А коли Елана стала розповідати про те, що може статися, якщо її кохана донечка не впорається і доводити, що впоратися без допомоги злісних старців у неї практично немає шансів, відразу розлютилася і почала рватися в бій. Довелося напоїти її коньяком і вмовити спочатку розробити план.

План богині розробляли весело. Під цю справу вговорили пляшку коньяку і мало не вмовили бармена на велике і світле кохання на трьох. Потім правда схаменулися і вирішили, що спочатку справа, а потім симпатичні бармени.

Розроблений план у результаті звівся до піти і для початку поговорити, а потім діяти за обставинами. Лак'яна перед самим виходом згадала, що вона взагалі дівчина молода і сором'язлива, тому просто так піти і завести розмову з великими богами не посміє. Елана співчутливо зітхнула і, не ставши їй нагадувати, що вона вже на них навіть накричала, змусила подружку випити ще півпляшки коньяку. Це явно додало скромній богині огірків хоробрості і налаштувало потрібний лад.

***

Рада Великих Богів, яка засідала не перший день, встигла занудьгувати і набриднути один одному всім складом, все ще намагалася вирішити, як тепер бути. З героєм чи щось не ладилося, чи не все так відразу відбувається, але аномалія в міжсвіті після викрадення пояса зменшуватися не поспішала. Вона, навпаки, зросла. Деякі радикали вже пропонували спробувати її знищити, але наполягати на цьому вони не стали, особливо після того, як інші боги запропонували спочатку відтягнути цю аномалію ближче до світів радикалів, а потім експериментувати з її знищенням.

Що воно таке і звідки взялося, боги теж не знали. Далекі предки богів, на кшталт тих самих титанів, своїх нащадків послали у різні непристойні місця і допомагати відмовилися. Той же Хронос, який теоретично міг зазирнути в минуле і все там побачити, навіть при відсутності свідків, що поклоняються йому, на запит відповів дуже туманно і багатослівно. Звівши до того, що ця проблема всім давно відома, так що не слід турбувати старого через такі дрібниці. Задавати йому додаткові запитання ніхто не ризикнув.

— А може, нам пташок розпитати? — звернулася до Ради юна богиня, що ніби вийшла з диснеївського мультика.

— Яких? — поцікавився хтось із зали.

— Ну, тих, що пролітали над полем, коли кукурудзу спалювали. Адже вже доведено, що почалося все з того поля, — збентежено відповіла богиня.

— Думаєте, якісь шалені сови, передбачаючи нашу проблему, спостерігали за цим полем? — жовчно спитав бог чоловічого початку з якогось глухого світу. Не любити жінок йому за статусом належить, чим він самозабутньо і займався за будь-якої нагоди.

— А може, у кажанів? — спробувала знайти вихід збентежена богиня і зітхнула, зрозумівши, що це будуть ще ненадійніші свідки, ніж сови. Та й яка справа птахам та мишам до якихось паліїв? Вони їх точно не роздивлялись.

Зітхнувши, юна богиня повернулася на своє місце та сіла послухати інших.

Інші виходити та висловлюватися не поспішали. Розумні думки та ідеї були висловлені давно. А нерозумними поділилася тільки богиня, навіщо посилювати?

— Є охочі ще щось сказати? — спитав спікер і, оглянувши присутніх, підняв молоток, щоб стукнути ним по мідній тарілці і перенісши обговорення на післязавтра.

— Є! — ласкаво промовив жіночий голосок.

Боги стали озиратися і побачили жінок, що стояли в дверях. Одна була в драному одязі, забрудненому землею і драконячою кров'ю. Друга просто в мотлох п'яна і першій довелося її підтримувати за талію, щоб не впала носом об підлогу.

— Як ви посміли наражати мою дівчинку на небезпеку? — майже заспівала перша і друга гикнула на підтримку. — Та я вас за це… всіх.

У брудній жінці не без труднощів впізнали богиню кохання Елану, у її нетверезій супутниці скандалістку та любительку огірків Лак'яну.

— Ви не входите в Раду так що… — нагадав про себе спікер.

— Ах не входжу, — зашипіла Елана і навколо її фігури спалахнув чорний вогонь, шокувавши добру половину присутніх.

— Не знаю, значить, — несподівано дзвінко і виразно підтримала її огіркова богиня і широко змахнула рукою, після чого зі стелі посипалися огірки. Різні. Одні свіженькі, тільки зірвані і навіть теплі, нагріті сонечком, інші явно тепличні — довгі й яскраво-зелені, треті консервовані і падали прямо в банках.