Українська література » Фентезі » Навіжена зі світу людей - Лариса Лешкевич

Навіжена зі світу людей - Лариса Лешкевич

Читаємо онлайн Навіжена зі світу людей - Лариса Лешкевич

Дівчата сиділи тихо, притулившись одна до одної. Вони тільки поглядами могли перемовлятися.   І очима Олеся благала подругу залишатися сильною.  Але на довгих віях Ліки блищали безпорадні сльози.

Олеся подивилася у вікно, намагаючись визначити, куди їх везуть. 

Крізь снігову імлу миготіли віддалені від центру райони, в яких Олеся вже погано орієнтувалася. 

Від страху в неї знову підвіло живіт, але вона постаралася приховати напад паніки і підбадьорливо посміхнулася, дивлячись у бліде, залите сльозами, обличчя подруги. 

Через півгодини машина зупинилася. Дівчат вивели назовні, провели крізь якийсь двір до кам'яної стіни будинку. Відчинилися дерев'яні двері.

У тьмяному світлі ламп з'явилися сходи.

– Вниз! Швидко!

Ліка забарилася на порозі, але Олеся ласкаво підштовхнула її вперед, розсудливо зметикувавши, що цих придурків краще не злити.

І все ж, зійшовши ще на одну сходинку, вона обернулася і сказала:

– Я хочу поговорити з тим, хто все тут вирішує...

– Поговориш у свій час! 

І двері зачинилися.

Дівчата обережно спустилися, роздивляючись у блідому світлі ламп.

– Це якийсь підвал? – пошепки запитала Ліка.

Темна фігура піднялася їм назустріч. 

– І вас теж... – промовила вона з непідробним болем.

Ліка схлипнула і вже безсоромно дала волю почуттям, які душили її.

– А все через тебе, дурепо! – крикнула вона, дивлячись на Інгу з ненавистю і розмазуючи по обличчю сльози, – краще б вони тебе відразу прибили!

– Так, краще... – байдуже погодилася та, бо не знала, що їй сказати.

– Годі вже! – рішуче заявила Олеся, – Сварками й докорами справу не виправити.  Потрібно заспокоїтися й подумати...

– Про що думати? – схлипнула Ліка, – Про те, як скоро вони нас розтерзають?

– Вони тобі що-небудь сказали? –  залишивши без уваги відчай подруги, запитала Олеся, звертаючись до Інги.

– Нічого певного, – Інга похитала головою, – Погрожували, залякували, але руками не чіпали...

– Давно ти тут?

– Може близько години...

– Не думаю, що вони стануть нас довго тримати на голій підлозі.

– Там є пара матраців і стільці, – Інга вказала в напівтемряву, – а ще вбиральня і кран із водою. 

– Вже краще.

І вони замовкли, прислухаючись до звуків будинку. І, оцінивши важливість моменту, Ліка теж перестала схлипувати.

 

 

Скачати книгу Навіжена зі світу людей - Лариса Лешкевич
Відгуки про книгу Навіжена зі світу людей - Лариса Лешкевич (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: