Моя СусІдка ВІдьма - Маріанна Ласкава
- А?
- давайте сядемо ...
І ми сіли на диван, і Агнес почала:
- Він тебе не скривдив?
- Ні…
- точно?
- Так, Агнес, навіть обіцяв мене любити до скону…
- охрініти! Ще чого не вистачало! Я не дозволю йому тебе вбити! Чуєш Соф, нізащо!нехай тільки посміє тебе образити! – сказала Агнес
- не думаю, що він бреше щодо такого Софія, він тебе правда любить ... і вбивати тебе не стане це я точно знаю ... - сказав Степан
- Ну, якщо ти так кажеш, Степане… тоді я можу цьому повірити…
- До речі я їй казав, що ти в нормі, але вона не вірила .... репетувала що поки сама не побачить, не повірить.
- Вона моя сестра Степане! - Огризнулася Агнес
- народ прошу не сваріться, ще й через мене! - Сказала я
- Гаразд, Соф ... скажи ВІН тут?
- ні… вранці пішов… сказав прийде в обід…
- залишив тебе одну в цьому величезному будинку?
- Ну…не зовсім саму Агнес
- Агнес, вона не одна, в будинку є той вірний песик Станіслава ... і охорона
- Це ти про Костю?
- так, моя люба ... про нього!
- Так, він тут... - Відповіла я
- Соф, ти правда хочеш залишитися тут? З НИМ? - Запитала Агнес
- вона не тільки залишиться з ним Агнес… - сказав Степан
- Степане що ти несеш! Вона не зробить цього! Вона не така дурна і настільки відчайдушна!
- Гадаєш?
- Так!
- Ну, тоді в неї спитай мила .....
- Соф??? - Запитала Агнес
- ох, Агнес дорога сестричка, що ж тобі сказати…. Хіба що, твій Степан нажаль абсолютно правий….
- Ні Соф, прошу, не роби цього! Ти ж не любиш його!
- так, не люблю….
- тоді навіщо??? Ось скажи НАВІЩО!
- Агнес, ти знаєш, відповідь на це питання….
- це через нього?
- Так….
- ох, Соф ... ...
- Прошу, Агнес ...
- Степане ну скажи ти їй щось!
- А це нічого не змінить Агнес .... Вона вже все вирішила, і щоб ти там не казала, і я теж це нічого не змінить
- Степане!
- Що?
- Ну, хоч спробуй!!
- Агнес мила, я не бачу її майбутнього, як і раніше, а те, що я бачив, про Стаса, не змінилося, ніяк… але, якщо і зміниться і коли це трапитися я не знаю…
- дорогий, а ти бачиш ТОГО, кого вона любить?
- вибач але ні…
Що ж я припускаю, що це, правда, Роман ще той конспіратор, він міг накласти захисне заклинання, і це правильно, тим більше, що він мене зараз не пам'ятає, і це на краще, так краще для нас обох.
Далі зайшла Анна Сергіївна, покликала нас обідати. Ми пообідали, потім ще кілька годин просто балакали про різне, але більше про малюка та їх плани, і перед відходом Агнес пішла в туалет, а Степан вирішив сказати:
- Софія?
- Що?
- Ти точно все вирішила?
- так, а що?
- Ну просто…
- Ти щось бачив? правда? а їй не сказав..
- ні нічого нового нажаль, просто, коли налаштовуюсь на твоє майбутнє, то відразу відчуваю, що на тебе, чекає велика зміна, і велика небезпека…а ще біль, кохання, і щось що змінить тебе і твоє життя
- Ну, зміна це, так, якщо я вирішила залишитися зі Стасом, а небезпека, то це завжди поряд зі мною, мене з весь час пригоди знаходять, так що нічого нового ... біль, то ясне діло жити не з тим кого любиш, а кохання? – це точно в минулому, і нажаль я вже стала іншою і краще не стане тільки гірше будучи зі Степаном.
- просто будь обережна, гаразд?
- Буду, краще ти бережи мою сестру Агнес ... і вашу майбутню дитину, це важливіше за мене і за все інше
- За це не хвилюйся, Софіє, я буду і завжди… це я обіцяю…
- прекрасно….
- Але знай якщо з тобою щось трапиться вона буде хвилюватися ти, ж її сестра Софія, і не заспокоїться поки не покарає твоїх кривдників