Історія однієї з фей - Тетяна Собчук

Нас зустріла директор закладу. Це була жінка приблизно 40-45 років. Мала досить привабливий вигляд. Золотисте, чуть хвилясте волосся. Квадратний тип обличчя, світло-блакитні очі та коротка стрижка. Одіта була у синьо-зелений костюм, що складався із сукні чуть нижче коліна та такого ж кольору піджака. На ногах чорні класичні туфлі. А ще замітила на її шиї невеличке ізумрудне кольє.

— Вітаю Вас у Академії фей!

Щойно жінка вимовила це, розвернувшись на 90° ліворуч та обводячи Академію рукою, вона відразу перетворилася на фею. Зелена сукня з відкритими плечима, що йшла по фігурі до самого коліна, а нижче чуть вільніше. Доповнював образ середньої ширини золотий пояс, що підкреслював талію жінки. Ну і звісно ж напів прозорі блакитно-зелені крила.

— Мене звати Міс Емеролд. Я директор Академії.

— Добрий день! — привітався спершу хлопець, — Мене звати Річард. А  це — моя наречена, Леді Катаріна та її подруги: Глорія і Джессіка.

— Добрий день! — привіталися ми по черзі.

— Рада знайомству, — з милою посмішкою сказала директор.

— Ходімо, покажу Вам Академію.