Історія однієї з фей - Тетяна Собчук

— Розпочав на минулому тижні, а закінчив позавчора, — спокійно відповів він.

— І ти тому хвилювався? Не знав як я відреагую на це?

— Ну... так. Стривай. А звідки ти знаєш, що я хвилювався? — запитав хлопець.

— Схоже, що з моїм повноліттям я відкрила ще одну силу. 

— Вміння читати думки?

— Ні. Краще. Емоції.

— І як це працює?

— Ще не знаю. Просто коли ми всі були в одному місці, я відчула емоції усіх присутніх. 

— Хтось ще знає про це? — поцікавився Річард. 

— Ще ні. Ти перший.

— Ходімо до остальних. Розповімо хороші новини.

— Добре.

Він запропонував руку, коли я її взяла альтанка засвітилася червоним світлом.

— Це незвична альтанка, але про нюй я розповім іншим разом.

Я, усміхнувшись, погодилася і ми пішли в будинок.