Усі царства іншого світу - Лариса Лешкевич
– Неприпустимо за своїм бажанням змінювати хід часу, це може призвести до таких наслідків, які не можна вгадати, – відповів Х'ярго.
– Найгидкіше в цьому те, що тепер мені доводиться розбиратися не з одним життям, а відразу з двома! – сердито проговорила Веда і без сил відкинулася на подушки, – скажи, після того, як ми підемо зі світу людей, чи не доведеться мені сюди повертатися з якихось причин?
– Мені важко відповісти на це запитання, – відповів Х'ярго, – я зізнаюся, що, як і Евлур, не зумів передбачити всього...
– Чого ти не зміг передбачити? – вона провела долонею по його твердих грудях.
– Якою саме ти станеш після того, як прокляття зруйнується. Евлур сподівався, що в ту саму мить, ти знову почнеш мислити і діяти так, як і належить королеві...
– Тобто, зненавиджу тебе?
– Напевно! Він хотів відкрити портал безпосередньо перед сонцестоянням, щоб одразу провести тебе в Ісвельлан, минаючи інші шляхи...
– Але його випередили! – промовила Веда з якимось нехорошим смішком... – Гнат! Та хто ж він такий, чорт його забирай? Навіщо він робив усе це заради мене? Який у нього в тому був інтерес?
– Веда...
– Ні, любий! – вона поцілувала його в плече, схопилася з ліжка й підійшла до дзеркала, – мені не буде спокою, допоки я не з'ясую його роль в усьому цьому безглуздому спектаклі!
Щось кликало її. Звідки йшов цей поклик: з нетрів душі чи з зовні, вона зрозуміти не могла.
Жадібним, пильним поглядом дивилася Веда вглиб дзеркала, немов десь там, за глянцевою поверхнею ховалася правда, яку вона так прагнула дізнатися.
Їй згадалася сон або, скоріше, видіння – те, яке побачила в печері Нелемотуллафа. Гнат увійшов у це саме дзеркало, вона хотіла кинутися за ним, але вдарилася об холодне скло й упала непритомна, а коли прокинулася, то опинилася на тому боці й побачила в дзеркалі себе, яка лежала на підлозі в спальні Гната…
