Усі царства іншого світу - Лариса Лешкевич
Домашня буденна картина знанецька захопила Веду і вона ледь не забула те, про що хотіла сказати.
Вона впала в крісло, що стояло навпроти вікна напів закритого важкою шторою і подивилась на Х'ярго, який наливав каву, замилувалася його сильними руками з витонченими міцними зап'ястками.
– Як пройшло возз'єднання сім'ї? – поцікавився Х'ярго, простягаючи їй чашку.
– Евлур тебе, зрозуміло, ненавидить, але проти нашого весілля він анітрохи не заперечує. Я відмовилася повертатися в Ісвельлан без тебе... Чесно кажучи, мені не дуже й хочеться туди повертатися. Це, безумовно, гарне місто, але неймовірно нудне.
– Раніше ти вважала гори найкрасивішим місцем у всіх світах.
– У моїй душі немає жодних протиріч! Я багато чого згадала… На жаль, не все, але й нинішніх спогадів достатньо, щоб зрозуміти: я чудово зможу бути Ведалеєю, залишаючись Ведою. Пригоди завершилися і мені доведеться з головою зануритися в нудну повсякденність. Потрібно щоб адвокат зайнявся переказом коштів на рахунок гурту. Я не збираюся позбавляти музикантів фінансування. Без грошей і зв'язків їхня кар'єра потоне, – вона задумливо зробила ковток кави: міцної, гарячої і пекуче смачної.
– Не варто повністю закривати шлях, що веде у світ людей, – сказав Х'ярго, – тоді тобі не доведеться починати все спочатку.
– Що ти приховуєш? – запитала Веда підозріло.
– Я не впевнений, що все завершилося, і що для Зальгара настануть спокійні дні. Серед інших пророцтв є одне, про яке мало кому відомо, оскільки в жодній книзі про нього не написано. І звучить воно так: королева, яка об'єднає царства Зальгара, може стати причиною його загибелі.
– Йдеться про мене? – байдуже поцікавилася Веда. Вона вже перестала чомусь дивуватися.
– Цього я стверджувати не можу...
– Якщо про це ніде не написано, то як ти дізнався?
– Я тобі казав, що світ колись існував без людей. Але він не був порожнім, його жителі володіли магією, хоч та магія з часом меркла і втрачала свою могутність. Від них я отримав дар безсмертя. Тоді було зроблено багато передбачень. Коли колишні мешканці залишали світ, вони намагалися визначити, що на нього чекає...
