Усі царства іншого світу - Лариса Лешкевич

– Що за чортівня? –  здивовано прошепотіла Веда.

Вона стояла на краю кладовища, біля могили з похиленим хрестом, на якому вже не можна було прочитати ні імені, ні дати.

Була  одягнена у шорти, футболку, джинсову безрукавку і червоні, із зірками кросівки, які вона носила в чотирнадцять років. 

Веда машинально підняла руку до волосся, зав'язаного у два хвостики, і все в ній затріпотіло: стривожено, з таємною надією.

Неподалік кілька разів ударив дзвін. Все це було їй знайомо. Але Веда й без того вже зрозуміла, що сталося: вона потрапила в минуле і тепер стоїть на далекому міському цвинтарі, поруч із маленькою цвинтарною каплицею.

– Ось ти де вештаєшся! – пролунав позаду неї неголосний, глузливий голос. – І які таємні заклинання цього разу?

Веда повільно обернулася.