Хазяйка Примарного готелю - Анітка Санніфео

- Еммо Ігнатівно, вам потрібно поставити свій автограф тут і тут, – він простягнув мені черговий папір і тицьнув пір'яною ручкою в потрібні графи. Я виконала його прохання.

- Я раджу вам не затягувати з поїздкою в гори, Еммо Гнатівно. Готелю потрібна господарська рука. Інакше заберуть чуже добро, іроди.

- Дякую, сама розберуся якось, Андрію Володимировичу. Двері відчинені. Всього найкращого.

- Ах, так, звичайно. Вибачте. – Чоловік знітився, швидко підвівся з табуретки та прошмигнув у коридор. За хвилину, грюкнувши дверима, він пішов з квартири. А я так і залишилася сидіти на кухні, досконально вивчаючи принесені документи.

Я уважно переглянула документ на право власності на нерухомість серед Тегвенських гір, заповіт, білу візитку з адресою готелю, мапу місцевості, де було позначено місцезнаходження готелю. Я взяла до рук кілька фотографій, на яких розглянула дерев'яний котедж. Навпроти нього розташувався зелений лужок, коні, що випасалися на ньому, трохи осторонь я розгледіла невеликі прибудови. Але, що найбільше мене вразило, інструкція для Хазяйки. Вона була написана на жовтому пергаментному папері, хитромудрим почерком, акуратно виведеними чорними чорнилами літерами... Від цього документу віяло старовиною, пахло запашними травами луків, а ще виникало відчуття чогось містичного, незрозумілого і загадкового.

Я обережно розклала листок на столі, розгладила його та почала читати.

«Інструкція Хазяйки Примарного готелю.

Якщо у Ваші руки потрапив цей документ, значить настав час вступити на довірену вам посаду. Готель, розташований в найближчому до вас гірському масиві, а саме, у Тегвенському гірському масиві, є спадковим. Він не підлягає продажу чи даруванню. Тільки прямі спадкоємці, колишньої Хазяйки, що пішла у Світ Мрій, можуть вступити на посаду нової Хазяйки і продовжити керувати ним усім на благо.

Для цього не потрібні навички та знання. Ви отримаєте всі інструкції поступово і всьому навчитеся. Це незвичайний готель для туристів. Ви повинні бути готовими до різних позаштатних ситуацій, бути готовими до несподіваних відкриттів, і, безумовно, вам доведеться залишити всі свої справи і переселитися в Готель до того часу, поки не підросте гідна зміна.

Готель вже чекає на вас. Радимо приїхати якнайшвидше. Про все інше дізнаєтеся після прибуття.

Всіх благ»

Я перечитала цей текст разів у п'ять, але все одно інформація не вкладалася в голові. Я все ще не розуміла, що від мене потрібне, що це за дивний готель у горах, який не можна продати? Я була дуже далека від готельної справи і зовсім не уявляла, що мені з нею робити, де шукати туристів, як взагалі там все влаштовано... Я сама ніколи не була в готелях або навіть хостелах, які останнім часом стали дуже популярними.

Тяжко зітхнувши, я склала всі документи назад у папку, сховала її на полиці в шафі і, переодягнувшись, вирушила на ранкову прогулянку до парку. Потрібно було трохи впорядкувати думки і зрозуміти, що це – дурний розіграш або справжній заповіт, а отже і справжнісінька нерухомість.

***  Друзі! Вітаю всіх на сторінках нової історії))
Додавайте книгу у бібліотеку, щоб не загубити, та підписуйтеся на мою сторінку (якщо ще цього не зробили). :))

Буду вдячна за зірочки та коментарі! Ваша думка важлива для мене та підтримка неймовірно надихає!   ***