Шлях меча - Генрі Лайон Олді

…Кров із жертви випивав він, І на вулицях Кабіра Все знаходили мерців. Вже кабірському еміру, Достославному Дауду, Що з Абу-Салімів роду, Слав погрози і прокляття Хитрозлобний Асмохата — І шукали порятунку Від розгулу темних сил. Довго мудреці гадали, Довго мудреці шукали — І знайшли-таки нарешті! На турнірі мужній воїн (Хто це – досі таємниця) Відрубав злочинну руку, Що стискала меч страшний.

(…«Що вогнем вночі палає», – мало не додав я.)

І тоді зраділи люди, Але вигукнув злий якша: «Рано, рано вам радіти — Бо нову, сталеву руку Для нащадка Бхімабхати Завтра викує коваль!» Як сказав він – так і сталось: Коваля знайшов він скоро, Золотом того обсипав — І зробив залізну руку Асмохаті той коваль. І всього покрив залізом Від підошов аж до лоба — Засміявся Асмохата, Він-бо невразливий став. Розбігались люди з жаху І ховались хто куди, Та не зачепив їх якша — Бо підступний Асмохата Справу підлую замислив. Знову рушив у Мейлань він, Щоб зіграти там весілля Із вдовою Шикуаня Ясноокою Юньер. Це ж насправді Бхімабхата, Ракшас Бхімабхата Швета, Двоголовий володар Якшів, ракшасів і девів — Сам задумав оженитись, Бо дружин всіх попередніх На той світ він відіслав.

(«…Певно, цей Швета вирішив почати сповідувати Хайракамську єресь, – ядуче подумав я. – Що ж це він – після цілого гарему задумав узяти лише одну Аалу Крох?! Голови дві, а дружина одна, нехай навіть і Шестиноса… ослаб володар, ослаб! Аж засув знадобився…»)

Забажав він пошлюбити Матір всіх печерних девів, Алмасти і духів горніх, Диких гулів-трупоїдів Шестиносу Аалу Крох. Справити весілля здумав Він на цвинтарі Мейланя Меж надгробків і могил — Щоби потім звідси з сином Лютий Бхімабхата Швета Еміратом править міг. Двоголовий цей володар Дві потилиці пошкрябав, Грізно крикнув у два горла — Велетнів-братів покликав Амбаришу і Андхаку, Щоб вони йому дістали Браму, що Семи Небес. Демони вночі з’явились — І велику тую браму Вони вирвали з петель, І на цвинтарі мейланьськім, Проламавши огорожу, Двійко велетнів могутніх Легко встановили так. Тепер буде два весілля — Асмохати, злого якші, Що живе у тілі Чена З роду із Анкорів Вейських, себто якші-кровососа Із удовою Юньер, І убивці Бхімабхати, Що в людей вселяє жахи,