Небесний Легіон - Наталія Глушко

Ріанель загорнулася в дорожню ковдру і підсунулася ближче до Лоріна.

—Пробач, за те, що розбила тобі носа.—З провиною в голосі прошепотіла дівчина.

—Та я не ображаюся, я б за таке сам собі носа розбив. —прошепотів Лорін, обіймаючи Ріанель.

—Давай спати, завтра нас чекає далека дорога.

—Давай…—Ріанель ще ближче присунулася до Лоріна, він міцніше її обійняв і вони обоє поснули.