Хроніки Якуба Вендровича - Анджей Пилипюк

;■ - бо, блін! - пробурмотів.

Акуратно зняв її з гачка і впустив в банку з водою, яку тримав поряд з собою про всяк випадок.

- Ну що, почистимо тебе і з'їмо. Добре, хоч не говорить, -, мовив сам до себе.

- Якубе... - заговорила рибка з банки.

Здригнувся. На щастя, пригадалось, що часом, коли п'яний, чує, як тварини розмовляють між собою.

- Може, це лише delirium tremens, - заспокоїв себе.

- Це не біла гарячка, - спростувала рибка.

- Так, спокійно, я зараз прокинусь...

- Ні, цього не буде, бо ти не спиш...

Якуб витяг з-під пазухи флягу зі спиртом і зробив два-три ковтки.

- Слухай, а давай домовимося, - наполягала рибка. - Ти і мене випустиш, а я тобі твоє бажання здійсню.

і - Ще чого? - нервував Якуб. - Знаю я вас, рибок. Жодних {бажань, тільки на сковорідку.

Допив спирт до дна, однак, йому це зовсім не допомогло.

- Подивіться на цього місцевого ідіота, - сказала мама-г качка до своїх каченят. - Це місцевий браконьєр Якуб Вендро-

вич. Бережіться його!

І Дід стрясонув головою. В голові шуміло, в зап'ястях далі

[’ пульсувало.

і - Холера ясна, напився до чортиків саме тоді, коли мені

І Потрібен мій мозок для тверезих роздумів, - старий нервував. І Бродячи по пояс у болоті, Якуб виповз із тією банкою в І руках на берег. Тільки стоячи на непорушній землі, він зрозумів, настільки сп'янів. Поставив банку на землю і поклав цеглу зверху, щоб часом рибка не вискочила і пішов до свого коня. Маріка від самого лише вигляду свого господаря поступилася назад.

- Спочатку помийся, а лише потім вилазь на чисту скотину, - обурилася Маріка.

Все ж вона мала рацію. Повернувся до озера, зняв штани, закинув у воду, щоб змити бруд, а сам із голим задом повернувся до коня. Тим часом на березі озера з'явився місцевий плюгавий (тобто ще більш плюгавіший, ніж сам Якуб) дегенерат Мартин Бардак. Якуб без штанів бігав за конякою, навіть не помітивши сусіда. Козацька кров взяла верх, і попри те, що він був добряче п'яний, йому вдалося осідлати свою Маріку. В голові сиділа лише одна думка - втекти! Втекти якнайдалі від тієї смертоносної рибки.

- До Йосифа, - закомандував і знепритомнів.

Прийшов до тями лише тоді, коли його вірний кінь зупинився на подвір'ї друга. Гніда коняка Йосифа виглянула зі стайні.

- Шо, знов до чортиків? - перепитала в Маріки.

- Як труп. Холєра, колись його скину під самісінький автобус. От тільки побоююсь, що мені випаде ще гірший господар, ніж сам Якуб.

- Ну так, ризиковано.

В дверях своєї халупи з'явився Йосиф. Закудкудакав щось, як курка, до Якуба, а він в свою чергу зі сльозами на очах і п'яним риданням впав в обійми друга.

- Старий, рятуй! Я там, того... рибку таку... того... золоту зловив!

Йосиф як справжній друг допоміг Якубу: заніс його до стайні на сіно, навіть свої старі штани дав, щоби Вендрович якось свою наготу прикрив. Так Якуб і переночував, а зранку запряг свого вірного коня і поскакав додому. Ходили чутки, що він забарикадувався і цілий місяць не підходив до жодної води. А може, це і справді лише перекази. Люди багато чого вигадують.

Дільничний Бірський стояв на подвір'ї маєтку плюгавого племені Бардаків. Новесенький мерседес із закордонними номерами своєю бездоганною чистотою, очевидно, псував естетику подвір'я, де стояли занедбані будівлі, снували довкола сірі від бруду кури і відлякувала своїми ароматами баюра сіро-чорної гноївки.

- Отже, запитую востаннє, де документи на цю машину? -| дільничний втрачав терпіння.

І - Нема, - пробурмотів Бардак, потупивши погляд. - А, | може, навіть і всередині машини.

| - Добре. А ключі? Що, їх також нема? Звідки, взагалі, ця ма

шина тут взялася. Востаннє запитую.

- Ну, того... там... золота рибка...

Діти і всі інші представники племені Бардаків тихенько позадкували і поховалися, хто в дім, хто у стайню чи комору.

- Я тобі ще покажу золоту рибку, злодюга холерний, -визвірився Бірський, і як почав все трощити, що попадало під руку, аж друзки летіли.

ОВЕН

Стіну головою не проб'єш, для цього тобі стануть у пригоді кирка або динаміт. Можеш сміливо розраховувати, що доля тобі посміхнеться, але для успіху тобі таки прийдеться попрацювати. Якщо ти підлеглий, тобі потрібно показати впертість віслюка і хитрість лиса. Якщо ти більш хитрий, ніж працьовитий, тоді настав час покінчити з конкуренцією, і тоді, хтозна, може, і ти нарешті станеш шефом. Але і тоді не забувай, що у шухлядці свого робочого столу у тебе постійно має бути баночка з вазеліном. Завжди тримай у своєму портфелі чисті аркуші для доносів. І тоді, хто знає, може, зірки і посприяють тобі у цьому. Якщо ти вже займаєш керівну посаду, може, нарешті тобі пощастить зайняти місце директора. Тільки пам'ятай, що попереднього керівника треба закопати якомога глибше у лісі за містом. Адже є ймовірність, що його будуть шукати.

ТЕЛЕЦЬ

Сміливо бери на роги своїх ворогів і втоптуй їх нещадно у пісок арени. Запах свіжої крові поставить тебе на ноги і відновить твої сили. В тебе немає ворогів? Тоді розпочни з друзів, які

[ колись можуть стати ворогами. Пам'ятай, що друзякам можна вибачити, але про всяк випадок не зашкодить їх ліквідувати. Якщо в тебе немає друзів, звернися до психіатра або створи заборонену релігійну секту. Розташування планет показує, що ти станеш неперевершеним психопатичним гуру, і тобою зацікавляться, і будуть запрошувати на інтерв'ю, транслюватиме телебачення, але у спеціально відведених для цього місцях.

БЛИЗНШИ

і Твоя романтична натура потребує втечі від щоденної одноманітності й рутини. Можливо, свою відповідь на сенс в житті ти зможеш знайти в африканській пустелі або джунглях Камбоджі