Марсіянин - Енді Вір

Моя ферма загинула.

Після повної втрати тиску. більшість води википіла. Також температура впала далеко під нуль. Навіть бактерії не можуть вижити у ґрунті після такої катастрофи. Частина рослин була у рятувальних наметах за межами Габу. Але вони теж загинули. Я під’єднав їх прямо до Габу шлангами для постачання повітря і тепла. Коли Габ взірвався, викидні намети теж втратили тиск. Навіть якби тиск не впав, їх убив би мороз.

Нині картопля - вимерлий вид на Марсі.

Разом з нею і черв’яки з бактеріями. Більше я не зможу виростити інші рослини поки тут живу.

Ми все розпланували. Мій город мав забезпечити мене харчами до 900-го Солу. Зонд з припасами дістався б сюди на 856-й Сол, значно раніше закінчення у мене їжі. Після смерті ферми цей план став історією.

Пайки не мали постраждати від вибуху. А картопля хоч і мертва, та все одно їжа. Я саме збирався збирати її, то ж мабуть вже час це зробити.

Пайки прогодують мене до 400-го Сола. Доки не зберу картоплю, не можу впевнено сказати як довго вона мене годуватиме. Але можу оцінити. У мене було 400 кущів, імовірно з 5-ма бульбами кожен - 2000 картоплин. У кожній 150 калорій, мені треба їсти 10 щосола щоб вижити. Це означає, що вони дадуть мені 200 солів. Сумарно: у мене достатньо їжі, щоб дожити до Сола 600.

У Сол 856 я вже давно буду мертвий.

Проект Айріс

[08:12] Уотні: Тест

[08:25] ЛРР: Отримано! Ти нас добряче налякав. Дяка за напис “ГАРАЗД”. Наше вивчення зображень із супутників вказує на повне відокремлення Повітряного шлюзу 1. Це правильно? Який твій статус? Стосується твого особистого стану і обладнання Габу.

[08:39] Уотні: Якщо “відокремленням” ви називаєте “вистріли мене як із гармати”, то так. У мене невеликий поріз на голові. Були проблеми зі скафандром (поясню пізніше). Габ я залатав і знову напомпував (головні баки з повітрям були неушкоджені). Щойно відновив енергопостачання. Головні повітряні і водяні баки не пошкоджені. Ровер, сонячний масив та Патфайндер були недосяжні для вибуху. Я прогоню діагностику систем Габу поки чекатиму на вашу відповідь. До речі, з ким я говорю?

[08:52] ЛРР: Венкат Капур, з Г’юстона. Мої повідомлення передаються через Пасадену. Відтепер усі прямі розмови вестиму з тобою я. Спершу перевір оксигенатор і відновлювач води. Вони найважливіші.

[09:05] Уотні: Звісно. Оксигенатор працює бездоганно. Відновлювач води повністю не працює. Скорше за все у ньому замерзла вода, яка порвала рури. Впевнений, що полагоджу це. Головний комп’ютер Габу теж працює без проблем. Є здогадки, чому габ вібухнув?

[09:18] ЛРР: Скоріше за все, це втома матеріалу полотна біля Повітряного шлюзу 1. Повторення змін тиску напружували його, доки він не порвався. Відтепер, для ПЧД користуйся змінно Повітряними шлюзами 2 та 3. Також ми надішлемо тобі список, того що треба перевірити, та опис процедури для повного огляду полотна.

[09:31] Уотні: Клас, я витріщатимусь на стіну годинами! Між іншим, город помер. Я визбирав скільки міг картоплин та склав їх ззовні. Нарахував 1841. Вони підтримуватимуть мене 184 дні. Враховуючи решту пайків, я почну вмирати з голоду на Сол 584.

[09:44] ЛРР: Так, ми вже здогадались. Працюємо над цим.

- Нині 122-й Сол, - Ми маємо доправити зонд на Марс до Сола 584. Це 462 Сола, що означає 475 днів.

Керівники відділів ЛРР, що були на зібранні, хмурили брови і терли повіки.

- Спочатку вони хотіли попередні запаси набагато раніше строків, - продовжував Брюс. - Тепер вони хочуть їх навіть іще раніше строків.

Він підвівся зі свого стільця.

- Положення Землі та Марса не досконалі. На подорож знадобиться 414 днів. Установлення зонду на прискорювач та проведення усіх перевірок забере 13 днів. Таким чином у нас лишається 48 днів, щоб зробити це зонд.

Кімнату наповнили звуки роздратованих перешіптувань.

- Ісусе, - сказав хтось.

- Це цілком новий закрут справ, - продовжував Брюс. - Головне для нас - харчі. Усе інше - розкоші. У нас нема часу, щоб зробити посадковий модуль з гальмівними двигунами. Це має бути стрибунець. Тому ми не може покласти всередину що-небудь ламке. Попрощайтесь з усім іншим манаттям, яке ви збирались надіслати.

- Звідки буде прискорювач? - спитав Норм Тоші, який відповідав за процес входження у атмосферу.

- Зонд для Сатурна Іґл-Ай 3, - сказав Брюс. - Його зліт був запланований на наступний місяць. НАСа відклала його, щоб у нас був прискорювач.

- Закладюсь, команда Іґл-Айа розлютились через це, - сказав Норм.

- Впевнений, що так. - сказав Брюс. - Але це єдиний достатньо великий прискорювач. А це підводить до наступного пункту: у нас є лише одна спроба. Якщо обісремось, Марк Уотні помре.

Він оглянув кімнату і почекав трохи, щоб усі усвідомили сказане.

- Є дещо, що нам на користь, - нарешті сказав він. - У нас є деякі частини, збудовані для місії попереднього забезпечення Аресу 4. Ми можемо украсті ці частини у них, і це заощадить нам час. Також, ми шлемо їжу, котра досить витривала. Навіть якщо буде проблема із входом у атмосферу, і зонд отримає пошкодження на високій швидкості, їжа -