Марсіянин - Енді Вір
З того, що я бачив, можна зрозуміти, що всередині Габу просто хаос. Усе зрушено. Цілі столи і ліжка за метри від свої початкових положень. Легші речі дико розкидані. багато з них лежать на поверхні. Усе укрито ґрунтом та покаліченими картопляними кущами.
Проштовхуючись уперед я дістався місця, де я лишив скафандр Мартінеза. На мій великий подів, він все ще був там!
- Хух! - наївно подумав я. - Проблему вирішено.
Нажаль скафандр був пришпилений столом, котрий сам був притиснутий опалим полотном. Якби у мене були обидві руки, я б вільно підняв його, але з однією я ніяк не зроблю цього.
Час добігав кінця. Я зняв шолом Мартінеза. Відклавши його вбік, я потягнувся повз стіл, щоб дістати ремонтний набр Мартінеза. Я знайшов його за допомогою наручної камери. Я кинув його у шолом і притьмом кинувся звідси.
Спотикаючись на шляху до ровера, я ледве встиг вчасно. Мої вуха почали лускатись від низького тиску саме тоді, коли повітряний шлюз ровера наповнився чудовим 1-ноатмосферним повітрям.
Пролізши всередину, я впав та трохи відсапався.
Отже я знову у ровері. Просто як колись у дня Великої рятувальної експедиції до Патфайндера. Хух. Принаймні цього разу запах трохи кращий.
Мабуть НАСА тепер дуже переймається через мене. Певно вони бачили, що повітряний шлюз перекотився назад до Габу, тому вони знають, що я живий, але їм потрібен звіт. І так вже сталось, саме цей ровер має зв’язок із Патфайндером.
Я спробував надіслати повідомлення, але Патфайндер не відповідає. Що не дивно. Він отримував електрику прямо від габу, а Габ ниньки вимкнений. За час мого швидкого панічного порпання ззовні я встиг побачити, що Патфайндер був там, де я його і залишив, а уламки не долетіли до нього. З ним має бути все гаразд, коли я під’єднаю його до електрики.
На даний момент, моїм великим здобутком є шолом. Вони взаємнозамінні. тому я можу замінити свій розтрощений Мартінезовим. Підрізаний рукав нікуди не зник, але головним місцем втрат повітря був видовий щит. А з новим ремонтним набором я можу ліпше заклеїти рукав додатковою смолою.
Та все це почекає. Я не спав більше 24 годин. Мені не загрожує нагальна небезпека, тому я посплю.
Аудіо журнал: Сол 121
Запис:
Гарно виспався та зробив добрий поступ сьогодні.
Перше, що зробив, знову проклеїв рукав. Минулого разу доводилось намазувати смолу дуже тонко, більшу частину її я витратив на латку видового щита. Але цього разу у мене для рукава був увесь ремонтний набір. Я все усе ущільнив бездоганно.
У мене все ще був однорукий скафандр, та він хоч не протікав.
Учора я витратив більшу частину повітря, але у мене лишилось на півгодини кисню. Як я сказав раніше, людське тіло потребує не багато кисню. Проблемою була підтримка тиску.
З такою кількістю часу я можу перезаправити баки ровера. Це робота, яку я не зміг би зробити у дірявому скафандрі.
Перезаправка баків - це аварійний захід. Використання ровера сплановано починати з повним скафандром для ПЧД та повернутись з запасом повітря. Він не розрахований на довгі подорожі, навіть на кілька днів. Але на випадок надзвичайної ситуації він має ззовні шланги для підзаправки. Внутрішній простір без того був обмеженим, тому НАСА вирішило, що більшість ситуацій з повітрям траплятимуться ззовні.
Але заправка повільна, повільніша ніж втрата повітря із скафандра. Тому для мене це не було корисним. Тепер з надійним скафандром, здатним тримати тиск, підзаправка баків була дріб’язком.
Після заправки і перевірки, що скафандр все ще не протікає, мене чекали кілька нагальних справ, які треба було виконати. Хоч як я довіряв своєму ремонту, я хотів дворукий скафандр.
Я повернувся у Габ. Цього разу, без поспіху, я міг використати тичину щоб підважити стіл з Мартінезового скафандра. Вивільнивши його, я відтягнув його до ровера.
Після пильної перевірки я нарешті отримав повністю дієвий скафандр для ПЧД! Знадобилось два виходи, але я його роздобув.
Завтра я полагоджу Габ.
Аудіо журнал: Сол 122
Запис:
Перше, що я сьогодні зробив, виклав біля ровера каміння у напис “ГАРАЗД”. Це має ощасливити НАСА.
Я знову пішов у Габ для оцінки пошкоджень. Головна задача - відновити конструкцію та здатність тримати тиск. Відтак можна буде ремонтувати зламані речі.
У нормальному стані Габ являє собою склепіння з підтримкою із гнучких тичин, що створюють арку, та жорстку розкладну долівку. Внутрішній тиск був життєво необхідним для підтримування такої конструкції. Без нього все просто завалилось. Я оглянув тичини, жодна не зламалась. Просто лежали на долівці. Доведеться з’єднати кілька з них, та це просто.
Діра на місці Повітряного шлюзу 1 величезна, але ремонто придатна. У мене є клеєві стрічки та запасне полотно. Буде багато праці, але я зможу знову зібрати до купи Габ. Коли це буде зроблено, я відновлю електропостачання та увімкну Патфайндер. З того часу НАСА зможе розказати, як полагодити все, чому я сам не в змозі дати раду.
Нічого з того
