Помилка Олексія Алексєєва - Олександр Лазаревич Полещук

— Жахливо? Чому?

— Я сказав — жахливо! Як почуватимуть себе багато, дуже багато громадян у країнах із світоглядом, якого дотримується західний світ, коли дізнаються, що над їхніми головами літають міріади комуністів? Це справді жахливо, хоч комуністів і не видно і оточує їх якась чарівна оболонка, з якої їм, сподіваюся, не вибратись.

— І все ж я не розумію, чому ми повинні цього боятися? — спитав Топанов.

— Пане Топанов, не ви, а ми. (Пожвавлення, сміх.) Варт на секунду припустити, що все це. правда, що безмежно могутніше плем’я мікроскопічних чоловічків у будь-яку мить може втрутитися в наші земні справи…

— Дозволю собі запитати в свою чергу: з якою метою?

— Ну, хоч би маючи на меті утвердження комунізму на всій нашій планеті…

— Можете спати спокійно, цілком спокійно. У вашій країні комунізм однаково буде і без втручання ззовні. Комуністи у вашій власній країні зроблять це правильніше, надійніше, делікатніше й швидше, ніж будь-хто.

— Пане Топанов (кореспондент “Дейлі міррор”), у зв’язку з зауваженням мого колеги прошу пояснити вашу точку зору на можливість появи в зовнішньому світі, зокрема на нашій Землі, представників цього мікросвіту. Чи справді вони навічно ув’язнені в цьому колесі прискорювача, чи зможуть вийти назовні?

— Безперечно, зможуть вийти назовні, я не маю в цьому сумніву! (Загальне хвилювання).

— І вони будуть такими маленькими чоловічками? (Запитання кореспондентки “Нью-Йорк таймс” Елізабет Джарелл). Вони всюди проникнуть!.. Боже, вони можуть залізти мені у вухо!..

— І дізнаються, про що думаєте ви, коли вас лає шеф? (У залі сміх). Не турбуйтесь, пані Джарелл, якщо їм пощастить вийти за межі свого світу, то вони одразу ж перетворяться на істот завбільшки, як ми з вами. Справді, ті масштаби, ті об’єми, що їх займають атоми й молекули в їхньому світі, можливі для деякої штучної ділянки простору. Вихід у наш світ має супроводжуватись відповідним збільшенням усіх масштабів.

— Тим гірше! (Кореспондент “Ю. С. Ньюс Уордл ріпорт”). Тим гірше, ці страхітливі породження розуму й безвір’я колонізують Землю. (Гамір у залі). Вони прийдуть до нас і встановлять свій порядок! Вони обернуть нас у рабство!

— Комунізм не обертає в рабство і не вдається до колонізації, це робили й роблять капіталісти.

— В такому разі дай боже, щоб там справді був комунізм, пане Топанов (знову кореспондент “Дейлі міррор”), хоч це задача з дуже багатьма невідомими. Але в мене запитання по суті. Коли вже тут стільки разів йшлося про ідеологічні питання, то дозвольте дізнатися, чи не суперечить факт створення цілого світу однією людиною або групою працівників тому цілковитому запереченню акту творіння, на якому ґрунтується атеїстична критика релігії? Сказати інакше, якщо людина, як ви твердите, створила цілий світ, то чи не є наш світ результатом діяльності якогось божества?

— Керівника групи вчених, які здійснили цей славний науковий подвиг, товариша Алексєєва я знав особисто. Запевняю присутніх, що це була звичайнісінька людина, яка поділяла з своїм народом його тяжку й героїчну долю. Школяр, студент, згодом солдат, пізніше знову студент; учився, воював, трудився, помилявся, коли чогось не розумів. Звичайнісінька людина. І якщо йому вдалося здійснити велике відкриття, то тільки завдяки тому, що в нього за плечима стояла вся віками нагромаджена культура нашого земного людства. Так, цій групі вчених пощастило здійснити дивовижний експеримент, дивовижний дослід, який призвів до появи цілого світу, та ще, мабуть, населеного живими істотами. Але хіба ми, комуністи, коли-небудь мали сумнів у невичерпних можливостях людського розуму? І я певен, наші діти, наші внуки візьмуться за ще дивовижніші речі. Це ще тільки квіточки, ягідки будуть потім! (Гомін у залі). І коли не гратися гучними словами про “божественний акт” і тому подібними застарілими поняттями та “словесами”, то здійснене відкриття зовсім не важко зрозуміти, а згодом воно стане звичним, як звичним і доступним стало тепер, наприклад, добування вогню. Що не кажіть, ваша запальничка, пане Антоні Блу, якою ви бавитесь, мабуть, дала б вам божественну владу над плем’ям стародавніх неандертальців… Ясна річ, що декому може здатися, що оскільки, мовляв, сучасна наука припускає щось подібне до “акту творіння”, то чи не час визнати можливим примирення науки з релігією чи спробувати уявити наш світ як наслідок діяльності якогось божественного розуму, господніх всюдисущих рук? Такий висновок, панове, безперечно, зроблять наші ідейні вороги, та він не буде новим, не буде й несподіваним. Цього висновку вже дійшли стосовно всього поступального руху людської культури. (В залі гамір). Ми цього не боїмося. Ми знаємо, що кожне справжнє досягнення науки завжди було об’єктом ідеалістичних перекручень, а неопопівщина влаштовувала чергові похорони матеріалізмові з усякого приводу. Варт було відкрити факт перетворення елементарних частинок в електромагнітне випромінювання, як одразу почалися розмови про анігіляцію матерії, про здатність матерії до знищення; теорія відносності породила балачки про Всесвіт, що розширяється з якогось “світового атома”… Немає жодного великого відкриття в сучасній науці, якого б не використовувала реакція, мракобісся, релігія. Але хто скаже: “Ах, нові наукові відкриття використовують проти матеріалізму? Так треба зупинити поступальний розвиток науки, не треба здійснювати відкриття!” Такого сміховинного висновку ніхто, сподіваюсь, не збирається робити. І ми, панове, будемо терпляче, наполегливо й безстрашно захищати всяке нове відкриття, висвітлюючи його філософське значення з позицій марксизму. А захищати є що! Ми одержуємо, хай у невеликій кількості, білок — носій життя. Ми будемо без особливих затрат одержувати поживні олії з деяких водоростей, як тут не згадати про біблійні п’ять хлібин, якими нагодували цілий народ. Та хіба ядерні вибухи в космічному просторі, які черпають свою енергію із сонячних реакцій, не “акт творіння” нової зірки?!

Так, людина здобуває над силами природи справді божественну владу, але здобуває її тільки завдяки знанням. Більше того, майбутня влада людини над силами природи буде дієвіша, гнучкіша, тонша, величніша за міфічну владу всякого божества, що її проповідують попи будь-якої релігії. Людство вже сьогодні вичерпує “пророцтва” релігійних легенд. Навіть віруючі розуміють, що апокрифічні “залізні птиці” далеко відстають за