Малюк - Аркадій Натанович Стругацький
— Льова спить, — кажу я. — У нас тут зараз ніч, вірніше, нічний час бортової доби.
— Отже, ти теж спав? Я тебе знову розбудив?
— Це не страшно, — кажу я щиро. — Мені цікавіше з тобою, ніж спати.
— Ні. Ти йди і спи, — рішуче розпоряджається Малюк. — Дивні ми все ж таки створіння. Обов’язково нам потрібно спати.
Це «ми» бальзамом ллється на моє серце. Втім, останнім часом Малюк часто каже «ми», і я вже потроху почав звикати.
— Йди спати, — повторює Малюк. — Але тільки скажи мені спочатку: поки ти спиш, ніхто не прийде на цей берег?
— Ніхто, — кажу я, як завжди. — Можеш не турбуватися.
— Це добре, — каже він задоволено. — То ти спи, а я піду подумаю.
— Авжеж, іди, — кажу я.
— До побачення, — каже Малюк.
— До побачення, — кажу я і відключаюся.
Але я знаю, що буде далі, і я не йду спати. Мені цілком зрозуміло, що сьогодні я знову не висплюсь.
Він сидить у своїй звичній позі, до якої я вже звик і яка мені вже не здається нестерпною. Якийсь час він вдивляється у згаслий екран у чолі старого Тома, потім підводить очі до неба, неначе сподівається побачити там, на двохсоткілометровій висоті, мою базу, зістиковану із супутником Блукачів, а за його спиною розстилається знайомий мені пейзаж забороненої планети Ковчег — піщані дюни, шапка туману, що рухається над гарячими мочарами, похмурий хребет удалині, а над ним — тонкі довгі лінії величезних, як і раніше, та, може, повік загадкових споруд, ніби гнучкі, тривожно тремтячі антени велетенської комахи.
Там у них зараз весна, на кущах порозпускалися великі, несподівано яскраві квіти, над дюнами струменить тепле повітря. Малюк розгублено озирається, пальці його перебирають відшліфовані камінчики. Він дивиться через плече в бік хребта, відвертається і якийсь час сидить нерухомо, похнюпивши голову. Потім, наважившись, він простягає руку просто до мене і натискає клавішу виклику під самим носом Тома.
— Здрастуй, Стасю, — каже він. — Ти вже поспав?
— Так, — відповідаю я. Мені смішно, хоча спати жах як хочеться.
— А добре було б зараз погратися, Стасю. Правда?
— Так, — кажу я. — Це було б незле.
— Цвіркун у запічку, — каже він і якийсь час мовчить.
Я чекаю.
— Гаразд, — бадьоро каже Малюк. — Тоді давай знову порозмовляємо. Давай?
— Звичайно, — кажу я. — Давай.
Примітки
1
Доха — верхній одяг із хутряним верхом і такою самою підкладкою.
2
Сель — короткочасний бурхливий паводок на гірських річках із великим вмістом намулу й уламків гірських порід.
3
Ксенопсихологія (фантаст.) — наука, яка займається вивченням психології позаземних істот чи цивілізацій.
4
Н.П. — надзвичайна подія.
5
Кесон — водонепроникна камера, яку використовують для підводних робіт.
6
Барон Мюнхгаузен — герой знаменитого циклу веселих небилиць, що був виданий у Лондоні у 1785 р. Р. Е. Распе.
7
Тут: не встигла пристосуватися до певних умов.
8
Аксіоматика — сукупність аксіом, що лежать в основі тієї чи іншої науки.
9
Тут у значенні: проміжний епізод.
10
Тут у значенні: яка вбиває усе живе.
11
Крoкі — нашвидку зроблений малюнок, креслення; план місцевості, накреслений на око, без попереднього вимірювання.
12
Фраза із повісті М. Гоголя «Нотатки божевільного».
13
Сікурс (застаріле) — допомога, підтримка.
14
Траверз — напрям, перпендикулярний до курсу корабля чи його діаметральної площини. «Бути на траверзі» якогось предмета — знаходитися на лінії, яка напрямлена на цей предмет і утворює прямий кут із напрямом руху суб’єкта.
15
Цитата із «Нічної пісні Джунглів» (розділ «Брати Мауглі») знаменитого твору Дж.Р.Кіплінга «Книга Джунглів».
16
Тут: спосіб життя.
17
Надир — точка небесної сфери, протилежна до зеніту.
18
Верньєр — пристрій для точного настроювання апаратури. // Камбуз — кухня на кораблі.
19
Камбуз — кухня на кораблі.
20
Глінтвейн — гарячий напій, виготовлений з виноградного вина, цукру та спецій.
21
Меренга — тістечко із запечених збитих яєчних білків і вершків із цукром.
22
Назва оповідання Ч. Діккенса, що входить у цикл «різдвяних оповідей».
23
Чеширський кіт — персонаж «Алісиних пригод у Дивокраї» Л. Керрола.
24
Відсилання до епізоду дванадцятого розділу «Пригод Тома Сойєра» Марка Твена.
25
Лускунчик — назва казки німецького письменника Е.Т.А.Гофмана.
26
Стилізований вислів біблійного «жбани гніву» («Книга пророка Єремії»; 50, 25)
27
Реноме — громадська думка, що закріпилася за ким-небудь.
28
У давнину провинних матросів часто вішали на фок-реях — нижніх реях на фок-мачті.
29
Йдеться про давньогрецького філософа Зенона Елейського, котрий для захисту вчення Парменіда про єдине непорушне буття сформулював ряд апорій («нерозв’язних положень»), показавши, що визнання реальності множинності руху призводить до логічних суперечностей.