Знову твоя - Катя Кірініна

На вокзалі було багато людей, але не так багато, як під час мого приїзду. Мені було страшно, що я можу пропустити його або вчасно не побачити, але мої страхи були марними, адже він побачив мене першим.

Гарний, високий, широкоплечий. Час взагалі не торкнувся його, він просто став мужнішим і впевненішим у собі. На його красивому обличчі не можна було прочитати жодну емоцію, наче людина настільки вміло могла закриватися від навколишнього світу.

Але є ще одна деталь, що змусила моє серце битися з неймовірною силою – букет тюльпанів. Великий та розкішний букет, рожевих тюльпанів. Мені ніколи ніхто не дарував таких гарних квітів. В той момент, я ледве стояла на ногах.

– Ну, привіт, - привітався Кирило і перетягнув ручку валізи у свою руку. – Я вже й забув, як ти сповнена сюрпризів. До речі, це тобі, - протягує мені квіти, а хитра посмішка, торкається його обличчя.

Я знову відчуваю себе тією дев'ятиклашкою, яка ходила за ручку з найпопулярнішим хлопцем у школі та червонію з голови до ніг.

– Вибач, що так несподівано, з'явилися деякі справи тут, ось я і вирішила побачити тебе, - знайшовши мову, намагаюся зробити серйозне обличчя, щоб він не зрозумів мою маленьку брехню.

Але Кирило ніяк не відреагував на моє безглузде пояснення і глянув навпомацки, ніби просканував мене і знав усі мої думки. А мені було чого соромитися, адже весь його вигляд відверто розбещував мої думки, і сексуальна енергетика Кирила все лише ускладнює.

Звичайно, я розглядала варіант, що секс швидше неминучий, ніж навпаки, але я все ж таки не знала напевно, зустрінемося ми чи ні, і як власне пройде ця зустріч.

– Посидимо десь, вип'ємо? - запропонував Кирило і простяг свою руку, а я настільки впала в ступор, що насилу кивнула і зробила крок назустріч тієї прірви, яка чекала мене в найближчому майбутньому.